субота, 28 січня 2017 р.



Картинки по запросу бій під крутами коротко

Майже сто років тому - 29 січня 1918-го нерівний бій біля невеликого містечка на Чернігівщині, хоч і не врятував Київ від захоплення більшовиками, проте став символом самопожертви українських юнаків
5 грудня 1917 року більшовицький російський уряд Леніна оголосив війну УНР. В середині грудня розпочалися реальні бойові дії. Ленін дав зрозуміти, що Радянська Росія не змириться з існуванням незалежної України,
Їх було триста – студенти та гімназисти. Проти них були тисячі – солдати, фронтивики та матроси більшовицької армії. Нерівний бій. Бій під Крутами, який на декілька днів віддалив захоплення Києва. Втрати сягали: до 250 юнаків, одна рота (до 30 людей) студентів і 10 старшин. Бойовий наказ наша молодь виконала.

Січень 1918 року. На столицю України насуваються озброєні до зубів більшовицькі орди під командуванням колишнього царського генерала Муравйова. Київські студенти та гімназисти, прагнучи захистити молоду Українську державу, організували Курінь січових стрільців, щоб дати гідну відсіч загарбникам.
П’ять годин безперестанку студентський курінь стримував наступ червоних, втрачаючи молоді життя, під градом куль і гранат. У загибелі студентів звинувачували і керівництво українських збройних сил, яке кинуло їх напризволяще перед загрозою сильного і небезпечного ворога.




Для Даші
1. Які з перелічених фактів(подій) можуть бути використані для характеристики доби розквіту Київської Русі? 
А. Укладення Нестором «Повісті минулих літ»;
Б. Спорудження Софійського та Спасо-Преображенського соборів у Києві і Чернігові;
В. Похід князя Ігоря Святославовича проти половців;
Г. Укладення першого збірника законів «Руська правда»;
Д. Знищення Хозарського каганату князем Святославом.

2. Порівняйте два історичних явища – Велику грецьку колонізацію і Великі географічні відкриття за схемою: 
– хронологічні рамки;
– причини;
– мета;
– напрямки;
– наслідки.
Найдіть спільні риси і відмінності.

3. Поясніть поняття та складіть з ними речення: Запорізька Січ, Кіш, кошовий отаман, гетьман, клейноди, реєстрове козацтво, православні братства. 

4. Дайте визначення: 
– віче                                                        – хартія
– вотчина                                        – ярлик
– інквізиція                                               – кіммерійці

5. Історію якої держави сучасні французькі, італійські і німецькі школярі вчать як вітчизняну? Охарактеризуйте цю державу 5-ма реченнями. 

6. Установіть хронологічну послідовність подій: 
А. Аугсбурзький релігійний мир;
Б. Виступ М. Лютера проти продажу індульгенцій;
В. Поява програми «12 статей» у Німеччині;
Г. Створення «Товариства Ісуса».

7. Вам, як журналісту газети «Історик», доручили взяти інтерв'ю у Христофора Колумба. Які питання Ви б йому поставили? Що, на Вашу думку, відповів би Колумб? 

8. Одним із найвідоміших дослідників скіфської історії і культури був наш земляк, уродженець Веселинівського району. Розкажіть про нього та його відкриття у невеличкій статті до газети «Рідне Прибужжя». 

9. Установіть хронологічну послідовність: 
А. Укладення Тордесільяського договору;
Б. Створення Ордену єзуїтів;
В. Перша навколосвітня подорож;
Г. Відкриття Америки Х. Колумбом.

10. Закінчіть речення: 
Позитивним наслідком Люблінської унії було ...

вівторок, 17 січня 2017 р.

Похожее изображение

Водохреще: історія, традиції та правила святкування
19 січня, – третє велике свято різдвяно-новорічного циклу – Хрещення Господнє (Водохреще(а). Його ще називають Йорданом. Йордань (від назви ріки Йордан у Палестині) – народна назва християнського обряду освячення води. Його здійснюють на згадку про хрещення Ісуса Христа в Йордані, описане у Євангеліях. Свято має й іншу назву – Богоявлення.

За день до Водохреща віруючі постять, а 18 січня відзначають Водохресний Вечір. Існує звичай для всієї родини, як і на Різдво, збиратися за столом. На вечерю готують пісні страви, кутю та узвар. Головна традиція свята — водосвяття. В день Хрещення святять воду у всіх церквах, а також освяченню підлягають всі джерела води, такі як річки, ставки та озера, — в них прорубується ополонка, в яку священнослужителі опускають хрест.

Існує повір'я, що свята вода очищає і зцілює. Тому люди стають в чергу, щоб запастися святою водою на цілий рік. Якщо бути присутнім на ритуалі освітлення води, то можна здобути зцілення своїх недуг. За хрещенською водою можна прийти і після свята або набрати її зі звичайного джерела, бо, за переказами, в водохресну ніч навіть проста вода має цілющу силу…

Водохресне купання
В день Хрещення віруючі бажають викупатися в ополонці — щоб вилікуватися від недуг. Традиція купання на Хрещення є у всіх християнських країнах. Священики та віряни йдуть до заздалегідь прорубаної ополонки, яка у них асоціюються з річкою Йордан. Після того, як отець освятить воду в ополонці, триразово занурюючи хрест, запалюючи вогонь і читаючи молитву, бажаючі занурюються у воду з головою три рази, хрестячись і вимовляючи молитву.

Сенс обряду в тому, що віруючі готові піти за Христом, приймаючи хрещення і християнську віру. Він виключно добровільний, оскільки немає жодного обов'язку занурюватися в холодну воду. Прийняття причастя в водохресний день вже буде доказом любові до Господа. Перекази говорять, що, коли Ісус прийняв хрещення, з небес в образі голуба зійшов до нього Святий Дух. Тому свято за звичаєм закінчується випусканням голубів.

Сучасне свято Йордан


У народі цей день традиційно широко святкується і є заключним в ряду новорічних свят. Навіть не глибоко віруючі люди вважають корисним для здоров'я занурення в крижану воду під час зимової холоднечі, після чого відчувають великий прилив позитиву, хороших емоцій, говорять про здоров'я на весь рік. До речі, є повір'я, що в студеній хрещенській воді неможливо застудитися. Тому купаються навіть діти. Але треба пам’ятати, що таке купання є стресовим для організму.

понеділок, 16 січня 2017 р.


Для Даші Ященко
І. Поясніть походження і сучасне тлумачення крилатих історичних висловлювань:
1.    «І ти, Брут…..»  (5 балів);
2.    «Платон мені друг, але істина дорожча» (5 балів);
3.    «Альфа і омега» (5 балів).

ІІ Завдання: В історичному музеї, однієї із країн, на збереженні знаходяться прапори із символами «F та I». Вони належать до епохи великих географічних відкриттів.
4.    Якій експедиції належать ці прапори? (2 бали)
5.    Коротко розкажіть про цю експедицію та визначте її історичне значення. (5 балів).
6.    Чому на прапорах відважних мореплавців зображені літери «F та I»?

ІІІ. Історична вікторина. Дайте відповіді на запитання: (1 бал за кожну правильну відповідь)
1.      Дати повстання рабів під проводом Спартака?
2.      Давня назва річки Дністер?
3.      Дата першої згадки про місто Львів?
4.      Імператор, за часів якого Візантія досягла найбільшої могутності?
5.      Як називали лицаря у Франції?
6.      Дата першої згадки про українське козацтво?
7.      Перше українське місто, яке отримало Магдебурзьке право?
8.      Нормативні акти Великого князівства Литовського?
9.      Столиця Боспорського царства?
10.  Перший медичний трактат Київської Русі?

IV. Робота з історичними світлинами. Перед вами галерея видатних полководців середньовіччя.


Картинки по запросу ольгердКартинки по запросу князь острозькийКартинки по запросу лев данилович






\
     Визначте історичні персоналії,  які зображені на світлинах. (5 балів)
1.    Що було спільного в діяльності цих історичних персоналій? (5 балів)
2.    Назвіть найвидатніші битви та їх дати, в яких вони прославились у боротьбі зі спільним супротивником.(10 балів)
7.    Дайте характеристику одному із цих персоналій (на вибір) (5 балів).





четвер, 15 грудня 2016 р.

Для учнів 6 класу

ПІДНЕБЕСНА ІМПЕРІЯ ТА ПЕРШІ ВОЛОДАРІ ДАВНЬОГО КИТАЮ

 Поміркуйте, чи лише з метою захисту кордонів перший імператор зігнав мільйони людей для грандіозного будівництва. Чому стіна стала символом ненависті сотень тисяч китайців до імператора та його чиновників?  Про що свідчить ще одна назва стіни - «найдовше кладовище у світі»?





Велика китайська стіна. Ті будівництво розпочато за наказом імператора Цінь Шіхуанді після об’єднання Китаю (221 р. до н. е.) для захисту північно-західних кордонів імперії від нападів кочовиків. Згодом стіну добудовували та ремонтували.

1.   Якими були природно-географічні умови Давнього Китаю?
Давній Китай обіймав тільки частину тієї території, на якій розташовано сучасний Китай. Місцеві жителі називали свою країну Піднебесною.
 Верховним божеством давні китайці вважали Небо. Саме тому свою країну називали Піднебесною.
У центрі країни розпросторилася Велика Китайська рівнина, якою несла води Жовта ріка (таку назву вона мала через колір води), або Хуанхе. Південніше височіли вкриті лісами гори, а за ними - долина іншої великої ріки - Блакитної, або Янцзи.
Долини цих річок заросли тропічними лісами. У лісах водилися слони, носороги, буйволи, тигри, антилопи, леопарди й інші тварини. Так само як Ніл, Хуанхе несла зі своїми водами величезну кількість родючого мулу і, розливаючись, затоплювала великі прибережні низовини. Часом повені Жовтої ріки супроводжувалися зміною річища. Через таку примхливу вдачу Хуанхе називали «рікою тисячі бід», «лихом Китаю», а також «такою, що блукає».
Вологий клімат створював можливості для землеробства без іригації. Щоправда, щоб мати придатну для рільництва землю, китайці мусили спершу викорчувати ліс. Уже в 3 тисячолітті до н. е. на території Китаю існували перші поселення землеробів. У долині Хуанхе вирощували чумизу (вид проса), а на берегах Янцзи - рис. Перші міські поселення на берегах річок виникли в середині 2 тисячоліття до н. е.




Праця давньокитайських селян на рисовому полі.
 - Роздивіться карту на с. 109. 1. Знайдіть на північному сході від Індії Велику Китайську рівнину, дві великі річки, що течуть там. 2. Де беруть початок ці річки? Куди впадають? 3. Визначте місце розташування Давнього Китаю, порівняйте його з місце розташуванням Месопотамії та Єгипту.







2. Як виникла перша китайська імперія?
У 8 ст. до н. е. в Китаї постало півтори-дві сотні самостійних царств, які змагалися між собою. Зрештою, сім найвпливовіших царств поділили між собою майже всю територію країни. Саме тому 5-3 ст. до н. е. називають добою «семи царств, що воювали». Наймогутнішим з-поміж них виявилося царство Цінь. Найбільшої сили царство досягло за правління Ін Чжена. Цей правитель поставив собі за мету підкорення шістьох інших царств та об’єднання всього Китаю під своєю владою. Втілюючи мету, Ін Чжен поодинці розгромив своїх супротивників. Він прийняв титул імператора та став називатися Цінь Шіхуанді - «перший імператор Цінь» (221—210 ppдо н. е.). Столицю царства Цінь, місто Сяньян, було проголошено столицею імперії.
Прочитайте фрагмент з «Історичних записок» Сими Цяня (145-86 pp. до н. е.) - батька китайської історії. Визначте, навіщо Цінь Шіхуанді здійснив заходи, про які розповів Сима Цянь.
«Царство Цінь уперше об’єднало Піднебесну... Шіхуанді розділив Піднебесну на тридцять шість областей і в кожну призначив чиновників керувати нею. Він змінив назву простого народу на “цяньшоу”- “чорноголові’’; забрав усю зброю в Піднебесній, зібрав її в Сяньяні й виплавив з неї рами-стійки для підвішування дзвонів, а також дванадцять людських фігур вагою в тисячу ші (близько 31 т) кожна; їх було встановлено в палацах. Було запроваджено єдині закони, міри ваги, ємності та довжини, колії візків, написання ієрогліфів».




1. Воїн з керамічної армїї Цінь Шіхуанді з гробниці імператора. Цікаво, що серед кількох тисяч глиняних та бронзових фігур вояків немає двох однакових. 2. Імператор Цінь Шіхуанді в паланкіні. Малюнок на шовку. Впливові китайські чиновники нерідко користувалися своєрідним транспортом - паланкіном - колісницею для сидячої їзди, яку несли на плечах слуги.

3.  Як Цінь Шіхуанді керував своєю імперією?
Після об’єднання країни Шіхуанді розпочав завойовницькі війни, унаслідок яких посунув кордони держави на півдні аж до Південно- китайського моря. На півночі Шіхуанді воював проти кочовиків, серед яких найбільше допікали хунну (гуни). Для захисту від нападників імператор наказав будувати грандіозну споруду - Велику китайську стіну.
До будівельних робіт було залучено два мільйони селян, які нескінченним потоком ішли на північ. За робітничими загонами тяглися обози з одягом і продовольством. Будівничим доводилося працювати в жахливих умовах. Найбільше дошкуляли холод, злиденні харчі, батоги наглядачів. Не витримуючи нелюдських умов, селяни тисячами тікали. Страшна смерть чекала на втікачів: їх ловили й живими замуровували в стіну.
Щоб запобігти заколотам і змовам, імператор наказав переселити в столицю 120 тис. людей - представників знатних родів, де за ними уважно стежили. Джерела повідомляють, що невблаганний Шіхуанді стратив 460 учених, які не поділяли його ідей.
Цінь Шіхуанді заборонив пісні й перекази та розпорядився спалити всі приватні бамбукові книжки, крім релігійних текстів, книг з медицини, фармакології, агрономії й математики. Було видано наказ, що забороняв приватне навчання, а також критику уряду. Щоб запобігти невдоволенням, імператор запровадив 12 різновидів страти.
Неймовірна жорстокість імператора стала причиною замахів на його життя. Шіхуанді побудував собі 37 палаців, щоб ніхто не знав, де він перебуває. Проте у віці 48 років імператор раптово помер.
Не набагато пережила Шіхуанді його імперія. Невдовзі спалахнуло грандіозне повстання. Ватажок повстанців, сільський староста Лю Бан, оголосив себе засновником нової династії Хань. У 202 р. до н. е. він став китайським імператором.
Розв’яжіть хронологічну задачу. Обчисліть, скільки років тому постала перша Давньокитайська імперія. Скільки років вона проіснувала?
Роздивіться карту на с. 109. Знайдіть та назвіть 7 китайських «царств, що воювали». Яка була територія імперії Цінь Шіхуанді?
1. Поміркуйте, навіщо Цінь Шіхуанді наказав знищувати книжки та тримати під наглядом учених? Як ці факти пов’язані з будівництвом безлічі імператорських палаців? 2. Порівняйте владу китайського імператора, єгипетського фараона та перського царя.
Прочитайте уривок з твору Сими Цяня, дайте відповіді на запитання.
• Чому історик дав Цінь Шіхуанді таку характеристику?
•  Висловте своє ставлення до цього історичного діяча.
•  Порівняйте словесний та мальований портрети Цінь Шіхуанді. Чи зміг художник утілити риси вдачі імператора, про які розповідав Сима Цянь?
«Володар Цінь був людиною з великими очима й грудьми хижого птаха. Він не вирізнявся добротою. У нього був голос шакала та серце тигра й вовка одночасно. Коли Шіхуанді потрапляв у скрутне становище, він з легкістю підкорявся іншим. Але якщо домагався свого, він так само легко міг розчавити людину».
Уявний портрет Цінь Шіхуанді.

 4. Що відомо про імперію Хань (202 р. до н. е. — 220 р.)?
Навести лад у виснаженій країні з населенням майже 60 мільйонів Лю Бан зміг не одразу. Діючи гнучко й обережно, він скасував найжорстокіші закони Цінь та знизив податки. Імператор проголосив землеробство основою господарства імперії та найшанованішим заняттям.
Розквіту Ханьська імперія досягла за часів імператора У Ді (14087 ppдо н. е.), правління якого називають «золотою добою». Китай став потужною державою, усі частини якої були підпорядковані імператорові. Його накази втілювала в життя 130-тисячна армія чиновників. Державі належало виняткове право карбувати монети, продавати сіль та залізо. Імператор істотно розширив кордони імперії на півночі та заході, забезпечивши безперешкодний прохід торговельним караванам. Так було започатковано Великий шовковий шлях через Середню
Азію на захід. Цим шляхом до Китаю потрапляли раби, вироби зі скла, коштовні камені та прянощі. Вивозили залізо, нікель, лакований посуд, бронзові та інші ремісничі вироби і, звичайно, шовк, який ніде більше не виробляли.
Були завойовані Корея та сучасний В’єтнам. Потребуючи чимраз більших коштів, імператори наказували збільшувати податки та повинності, унаслідок чого селяни біднішали.
У 3 ст. офіційно скасували монетний обіг, почавши використовувати як гроші шовк і зерно. Скоротилася чисельність населення, а кількість міст зменшилася вдвічі. У 184 р. вибухнуло повстання «жовтих пов’язок». 300-тисячна армія повсталих селян, які перев’язали голови жовтими стрічками, що уособлювали «прийдешню світлу еру загального добра», рушила на столицю. У 207 р. повстання зазнало поразки. Однак у 220 р. держава розпалася на три царства.
Керамічна модель сторожової вежі часів династії Хань.
 - Яким є походження висловів, пов’язаних з історією Китаю: «Великий шовковий шлях», «найдовше кладовище у світі», «ріка, що блукає», «сім царств, що воюють», «жовті пов’язки»?
Оцініть себе
1. Де розташовано Давній Китай? Визначте кордони давньокитайських імперій.
2. Як природні умови вплинули на виникнення давньокитайської цивілізації?
3. Чому Цінь Шіхуанді називають найжорстокішим правителем Давнього Сходу?
4. Які зміни відбулися в Китаї за імперії Хань?
Чи погоджуєтеся з твердженням: «Будівництво пірамід у Єгипті виглядає скромною забавою, якщо порівнювати його з будівельними роботами в Китаї часів Цінь Шіхуанді». Відповідь обґрунтуйте. Чому давні володарі заохочували будівництво грандіозних споруд?

Учням 8 класу


Чому обрав Московію?


Картинки по запросу україно московський договір 1654


Україно-московський договір 1654 р.

Для вирішення питання про прийняття протекції московського царя за розпорядженням Б. Хмельницького 8 січня 1654 р. в Переяславі було скликано військову раду. У ній брали участь старшина і представники всіх полків. Вислухавши промову гетьмана, рада підтримала його пропозицію прийняти підданство одновірного московського брата.
Гетьман, старшина й московські посли рушили до Успенської соборної церкви Переяслава. Б. Хмельницький планував, що там обидві   сторони,   за   європейською   традицією,   складуть   присягу Однак трапилося замішання. Бутурлін заявив, що цар своїм підданим не присягає. Б. Хмельницький уладнав конфлікт, заявивши, що Військо Запорозьке згодне скласти присягу.
Після ради в Переяславі московські посли вирушили до міст і містечок Гетьманщини, де, за їх даними, присягу склали 127 338 осіб. Водночас серед козацької старшини відмовилися присягати Іван Богун, Іван Сірко та деякі інші. Тривалий час не хотіли при¬сягати козаки Запорозької Січі. Незадоволені прийняттям присяги були серед козаків Кропив'янського, Корсунського, Полтавського, Уманьського і Брацлавського полків. Із «великою неохотою», небезпідставно побоюючись обмеження своїх прав, приймало присягу вище православне духівництво. Відмовлявся присягати київський митрополит Сильвестр Косов.
У лютому 1654 р. до Москви прибули українські посли й подали царю «Просительні статті про права всього малоросійського народу». Узгоджений у ході переговорів варіант угоди був оприлюднений у березні цього року й дістав назву «Березневих статей», оригінал яких до наших днів не зберігся.
Згідно з досягнутими домовленостями, цар обіцяв зберігати й ніколи не порушувати права і привілеї Війська Запорозького, надані польськими королями й великими князями литовськими. Установлювалася 60-тисячна кількість козацького реєстру. Податки мали збирати українські урядники й передавати їх до царської казни. Гетьман і старшина обиралися козаками на раді. Гетьману дозволялося підтримувати відносини з іншими державами лише за умови повідомлення цареві. Відносини з польським королем і турецьким султаном заборонялися без царського дозволу. Залишався давній поділ на стани, кожний із яких зберігав свої права і привілеї. Судитися українське населення мало на основі місцевих законів та звичаїв. Посади в адміністративному апараті заміщувалися представниками місцевого населення. Підтверджувалися права православного духівництва на маєтності, якими вони володіли.
Українська сторона визнавала за царем право тримати в Києві воєводу з військовою залогою й розташувати свої війська на кор¬доні з Річчю Посполитою. У разі татарських нападів на українські землі передбачалася організація спільних українсько-московських походів. Московський уряд зобов'язувався вступити у війну з Річчю Посполитою навесні 1654 р.
Історичне значення україно-московської міждержавної угоди 1654 р. полягало в тому, що вона юридично закріпила відокремлення від Речі Посполитої Війська Запорозького та визнання його окремою державою московським царем. Вона відкрила перед Україною можливість за допомогою Московської держави довести війну з Річчю Посполитою до перемоги.