Історія України - повна і безкомпромісна, без прикрас і попси (Артем Пол...

10 САМЫХ УДИВИТЕЛЬНЫХ ДЕРЕВЬЕВ МИРА ! географія 8 клас

10 Самых поразительных растений в мире географія 8 клас

НЕП Серія 92 Битва під Батогом

Живая история битвы под Берестечком | "Україна вражає"

 7 клас всесвітня історія

https://docs.google.com/presentation/d/1Haa2g_aoAc9doxjMzrJqp_8D8DUEqeYl08ti1Grybs4/pub?start=false&loop=false&delayms=3000&slide=id.p6

видобуток природного газу


https://skat-trade.com/publikaci%D1%97/vudobytok-prirodnogo-gazu-v-kra%D1%97nax-svitu/

країни - лідери по добутку вугілля


https://zen.yandex.ru/media/zavodfoto/top-10-stran-po-dobyche-uglia-5c4ec2c8cb725500aea5eabc

географія 9 клас


http://merkator.org.ua/dovidnyk/spysok-krajin-za-vydobutkom-pryrodnoho-hazu/

географія 9 клас

http://ormerkatorg.ua/dovidnyk/spysok-krajin-za-zapasamy-nafty/

географія 9 клас

http://merkator.org.ua/dovidnyk/spysok-krajin-za-vydobutkom-nafty/

Реформация в Швейцарии. Кальвинизм (рус.) Новая история.

Реформація та контррееформація у Європі 16 ст

Хрестові походи

Об`єднання Німеччини та утворення імперії

АВСТРАЛИЯ | ИНТЕРЕСНЫЕ ФАКТЫ О СТРАНЕ!

Тварини Австралії

Мандрівка в Середньовіччя

Мандрівка в Середньовіччя

Реставрация Бурбонов во Франции (рус.) Новая история

Виникнення козацтва. Запорозька Січ. (укр.) ЗНО з історії України.

Українські землі в складі Австрійської імперії (укр.) Історія України, 9...

Для учнів 9 класу
перейдіть за посиланням
https://drive.google.com/drive/my-drive

https://drive.google.com/file/d/19Kkg-8V6-npe3Px2l-FP1P48jHb4fP6L/view?usp=sharing

Цивилизация инков (рус.) История мировых цивилизаций

Бабий Яр | Украина: лабиринты истории

Бабин Яр: нові документи | Пишемо історію

Відкриття Америки: зустріч цивілізацій та Конкіста (укр.) Всесвітня істо...

Увага зміни ! Нова програма








http://testportal.gov.ua//wp-content/uploads/2016/12/Programa_2020_istoriya.pdf

Додаток  до Постанови Верховної Ради України  від 18 грудня 2018 року № 2654-VIII

ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ТА ЮВІЛЕЇ 2019 РОКУ

Цього року на державному рівні відзначатимуться такі пам’ятні дати та ювілеї:

I. Відомих подій в Україні:

1000 років з початку правління Ярослава Мудрого, Великого князя Київської Русі (1019);

875 років з часу створення Галицького (Крилоського) Євангелія - однієї з найдавніших книжних пам’яток Київської Русі (1144);

575 років з часу надання Магдебурзького права місту Житомиру (1444);

550 років з часу надання Магдебурзького права місту Бібрці (1469);

450 років з часу надання Магдебурзького права місту Яворову (1569);

400 років з часу виходу "Граматики" Мелетія Смотрицького - першого повного видання церковнослов’янської мови в українській редакції (1619);

400 років з часу заснування Спасо-Преображенського Мгарського монастиря (1619);

400 років з дня постановки драми Якуба Гаватовича "Трагедія або образ смерті пресвятого Іоанна Хрестителя", що фактично є датою започаткування українського театру (08.09.1619);

360 років з часу Конотопської битви, в якій українське військо здобуло перемогу над російським (07-09.07.1659);

350 років з дня започаткування гетьманської резиденції у місті Батурині (16.03.1669);

200 років з часу прем’єри п’єси Івана Котляревського "Наталка Полтавка" на сцені полтавського театру (1819);

185 років з дня заснування Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (04.12.1834);

175 років з часу заснування "Інституту музики" Галицького музичного товариства (нині - Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка) (1844);

100 років з часу створення Одеської кіностудії (1919);

100 років з часу заснування Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків (1919);

100 років з часу утворення Національної заслуженої академічної капели України "Думка" (1919);

100 років з часу заснування Подільського державного аграрно-технічного університету (1919);

100 років з часу заснування Головної книжної палати у місті Києві (нині - державна наукова установа "Книжкова палата України імені Івана Федорова") (січень 1919);

100 років з часу заснування Інституту проблем ендокринної патології імені В.Я. Данилевського Національної академії медичних наук України (1919);

100 років з дня затвердження Директорією Української Народної Республіки закону про утворення керівництва Української автокефальної православної церкви (01.01.1919);

100 років з дня проголошення у селі Ясіні на Закарпатті Гуцульської Республіки (08.01.1919);

100 років з дня ухвалення Всенародними зборами у місті Хусті рішення про приєднання Закарпаття до Української Народної Республіки (21.01.1919);

100 років з дня проголошення Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки (22.01.1919);

100 років з часу утворення Української Республіканської Капели і започаткування культурної дипломатії Української Народної Республіки (24.01.1919);

100 років з часу утворення Інституту травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України (червень 1919);

100 років з часу Чортківської наступальної операції Української Галицької Армії ("Чортківської офензиви") (07-28.06.1919);

100 років від початку походу об’єднаних армій Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) на Київ та Одесу (11.08.1919);

100 років з часу заснування Житомирського державного університету імені Івана Франка (жовтень 1919);

100 років з часу складення "Урочистої обітниці Директорії, міністрів, урядовців і суддів та присяги військових на вірність Українській Народній Республіці" (14.10.1919);

100 років від початку Першого Зимового походу Армії Української Народної Республіки (06.12.1919);

90 років з часу проведення Першого Конгресу (Великого збору) українських націоналістів, на якому створено Організацію українських націоналістів (28.01-03.02.1929);

90 років з дня утворення Науково-дослідного інституту сільськогосподарських меліорацій (нині - Інститут водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України) (23.12.1929);

80 років з дня проголошення незалежності Карпатської України (15.03.1939);

75 років з часу бою Української повстанської армії під Гурбами (21-25.04.1944);

75 років з часу утворення Української Головної Визвольної Ради (липень 1944);

75 років з дня заснування Національного транспортного університету у місті Києві (07.11.1944);

50 років з часу заснування Національного музею народної архітектури та побуту України у місті Києві (1969);

30 років з часу виходу з підпілля Української греко-католицької церкви (1989);

30 років з часу утворення Товариства української мови імені Тараса Шевченка (нині - Всеукраїнське товариство "Просвіта" імені Тараса Шевченка) (11-12.02.1989);

30 років з дня утворення Українського історико-просвітницького правозахисного доброчинного товариства "Меморіал" імені Василя Стуса (нині - громадська організація "Всеукраїнська правозахисна організація "Меморіал" імені Василя Стуса") (04.03.1989);

30 років з часу проведення установчого з’їзду, на якому створено громадсько-політичну організацію "Народний Рух України за перебудову" (08-10.09.1989);

30 років з часу проведення у місті Чернівцях першого фестивалю української сучасної пісні та популярної музики "Червона рута" (17-24.09.1989);

25 років з часу утворення Національного університету "Острозька академія" (1994);

25 років з дня створення Українського центру культурних досліджень (17.06.1994);

5 років з часу звільнення міст Східної України від російської окупації: Лимана (04.06.2014), Маріуполя (13.06.2014), Слов’янська, Краматорська, Дружківки, Костянтинівки (05.07.2014), Бахмута (06.07.2014), Торецька (21.07.2014), Авдіївки (30.07.2014), Красногорівки (01.08.2014), Мар’їнки (05.08.2014).

II. Видатних особистостей:

240 років з часу народження Олександра Засядька (1779-1837), інженера-артилериста, конструктора бойових ракет;

160 років з дня народження Сергія Богданова (1859-1920), вченого в галузі аграрних наук;

150 років з дня народження Камілла Шіндлера (1869-1940), вченого в галузі аграрних наук;

1 січня - 110 років з дня народження Степана Бандери (1909-1959), провідного діяча та теоретика українського національно-визвольного руху, голови Проводу Організації українських націоналістів, політичного діяча;

6 січня - 80 років з дня народження Валерія Лобановського (1939-2002), тренера, футболіста;

7 січня - 130 років з дня народження Михайла Рудницького (1889-1975), літературознавця, літературного критика, перекладача, поета;

8 січня - 140 років з дня народження Степана Васильченка (справжнє ім’я та прізвище - Степан Панасенко) (1879-1932), письменника, журналіста, педагога;

9 січня - 160 років з дня народження Степана Смаль-Стоцького (1859-1938), вченого, філолога, громадського діяча;

11 січня - 90 років з дня народження Тетяни Черевченко (1929-2017), вченого в галузі ботаніки;

12 січня - 140 років з дня народження Володимира Сінклера (1879-1946), військового діяча, генерал-поручника Армії УНР;

12 січня - 110 років з дня народження Марії Примаченко (Приймаченко) (1909-1997), художниці, майстрині народного декоративного розпису;

12 січня - 90 років з дня народження Миколи Мащенка (1929-2013), кінорежисера, сценариста, письменника;

13 січня - 100 років з дня народження Любові Малої (1919-2003), лікаря-терапевта, науковця, Героя України;

17 січня - 150 років з дня народження Івана Труша (1869-1941), художника, мистецтвознавця, видавця;

23 січня - 170 років з дня народження Богдана Ханенка (1849-1917), археолога, мецената, колекціонера української старовини і творів мистецтва;

23 січня - 90 років з дня народження Філарета (1929) (в миру - Михайло Денисенко), православного церковного діяча, патріарха Української Православної Церкви Київського Патріархату;

24 січня - 140 років з дня народження Станіслава Людкевича (1879-1979), композитора, музикознавця, фольклориста, педагога;

27 січня - 180 років з дня народження Павла Чубинського (1839-1884), фольклориста, етнографа, поета, автора слів Державного Гімну України;

28 січня - 100 років з дня народження Олексія Корнієнка (1919-2003), драматурга та перекладача;

30 січня - 120 років з дня народження Володимира Горбового (1899-1984), державного, громадського, політичного діяча, політв’язня радянського режиму;

13 лютого - 110 років з дня народження Віктора Іванова (1909-1981), кінорежисера, сценариста, письменника;

16 лютого - 190 років з дня народження Ісидора Шараневича (1829-1901), історика, археолога, педагога, дослідника Галичини та Волині;

16 лютого - 140 років з дня народження Василя Короліва-Старого (справжнє ім’я та прізвище - Василь Королів) (1879-1943), письменника, видавця, громадського діяча, члена Товариства українських поступовців та одного із засновників Української Центральної Ради;

18 лютого - 90 років з дня народження Віктора Зеленського (1929-2017), фізика, академіка Академії наук УРСР;

20 лютого - 140 років з дня народження Василя Юр’єва (1879-1962), селекціонера, академіка Академії наук УРСР;

20 лютого - 130 років з дня народження Лева (Левка) Ревуцького (1889-1977), композитора, педагога, мистецтвознавця, музичного і громадського діяча;

23 лютого - 140 років з дня народження Казимира Малевича (1879-1935), художника, теоретика мистецтва, педагога;

23 лютого - 100 років з дня народження Петра Федуна (псевдонім - Петро Полтава) (1919-1951), військового та політичного діяча, члена ОУН та УПА;

28 лютого - 130 років з дня народження Павла Шандрука (1889-1979), військового діяча, генерал-хорунжого Армії УНР;

3 березня - 100 років з дня народження Олексія Погорєлова (1919-2002), математика, академіка Академії наук УРСР, академіка Академії наук СРСР;

4 березня - 70 років з дня народження Володимира Івасюка (1949-1979), композитора, поета, основоположника української естрадної музики, Героя України;

15 березня - 170 років з дня народження Володимира Шухевича (1849-1915), громадського діяча, етнографа, педагога, публіциста;

17 березня - 100 років з дня народження Олексія Коломійця (1919-1994), письменника, драматурга;

20 березня - 380 років з дня народження Івана Мазепи (1639-1709), гетьмана України, військового та політичного діяча, мецената;

20 березня - 130 років з дня народження Олександра Корнієвського (1889-1988), бандуриста, майстра з виготовлення музичних інструментів;

24 березня - 150 років з дня народження Олени Кисілевської (1869-1956), громадської та політичної діячки, письменниці, перекладачки, активістки жіночого руху в Західній Україні;

1 квітня - 210 років з дня народження Миколи Гоголя (1809-1852), письменника;

5 квітня - 130 років з дня народження Миколи Тюлєнєва (1889-1969), вченого в галузі аграрних наук;

7 квітня - 160 років з дня народження Миколи Левитського (1859-1936), громадського та державного діяча, публіциста, організатора кооперативного руху;

7 квітня - 100 років з дня народження Омеляна Пріцака (1919-2006), історика, сходознавця, філолога, джерелознавця, засновника і директора Інституту українських студій Гарвардського університету;

8 квітня - 140 років з дня народження Андрія Лівицького (1879-1954), громадського, політичного, державного діяча, правника;

8 квітня - 70 років з дня народження Василя Овсієнка (1949), громадського діяча, публіциста, члена Української Гельсінської групи, політв’язня радянського режиму;

10 квітня - 130 років з дня народження Олександра Загродського (1889 -1968), військового діяча;

19 квітня - 100 років з дня народження Олександра Сегаля (1919-2010), хореографа, головного балетмейстера Київського театру оперети;

7 травня - 130 років з дня народження Миколи Омелюсіка (псевдонім - Поліщук) (1889-1970), військового діяча;

13 травня - 170 років з дня народження Панаса Мирного (справжнє ім’я та прізвище - Панас Рудченко) (1849-1920), письменника, драматурга, громадського діяча;

20 травня - 140 років з дня народження Бориса Мартоса (1879-1977), державного, громадського, політичного діяча, вченого, економіста;

21 травня - 90 років з дня народження Еммануїла Миська (1929-2000), скульптора, художника;

22 травня - 140 років з дня народження Симона Петлюри (1879-1926), Голови Директорії Української Народної Республіки, державного, військового та політичного діяча, журналіста, літературного і театрального критика;

22 травня - 140 років з дня народження Федора Кричевського (1879-1947), живописця, педагога;

27 травня - 160 років з дня народження Панаса Саксаганського (справжнє ім’я та прізвище - Панас Тобілевич) (1859-1940), актора, режисера, драматурга;

27 травня - 90 років з дня народження Романа Іваничука (1929-2016), письменника, педагога, Героя України;

31 травня - 100 років з дня народження Леоніда Махновця (1919-1993), літературознавця, історика, археолога, перекладача, бібліографа;

6 червня - 130 років з дня народження Ігоря Сікорського (1889-1972), авіаконструктора;

21 червня - 150 років з дня народження Федора Матушевського (1869-1919), публіциста, дипломата, громадського та політичного діяча;

7 липня - 100 років з дня народження Дмитра Вітовського (1919-1947), військового діяча;

9 липня - 110 років з дня народження Петра Олійника (псевдонім - Еней) (1909-1946), військового діяча, полковника УПА;

17 липня - 170 років з дня народження Олени Пчілки (справжнє ім’я та прізвище - Ольга Косач) (1849-1930), письменниці, перекладачки, громадської діячки, фольклориста, етнографа;

25 липня - 150 років з дня народження Михайла Косача (1869-1903), письменника, фольклориста, вченого-метеоролога;

31 липня - 80 років з дня народження Миколи Холодного (1939-2006), поета, літературознавця, публіциста, перекладача;

5 серпня - 175 років з дня народження Іллі Рєпіна (1844-1930), художника;

5 серпня - 120 років з дня народження Бориса Антоненка-Давидовича (1899-1984), письменника, публіциста, мовознавця, політв’язня радянського режиму;

7 серпня - 200 років з дня народження Пантелеймона Куліша (1819-1897), письменника, перекладача, фольклориста, історика, громадського діяча;

8 серпня - 100 років з дня народження Бориса Вєркіна (1919-1990), фізика, вченого, академіка Академії наук УРСР;

11 серпня - 130 років з дня народження Олександра Шульгина (1889-1960), державного, громадського, культурного та наукового діяча, дипломата;

15 серпня - 200 років з дня народження Григорія Ґалаґана (1819-1888), громадського діяча, мецената;

20 серпня - 135 років з дня народження Омеляна Ковча (1884-1944), церковного та громадського діяча, політв’язня нацистського режиму;

20 серпня - 120 років з дня народження Олександра Саєнка (1899-1985), митця-декоратора, художника;

21 серпня - 110 років з дня народження Миколи Боголюбова (1909-1992), вченого, фізика-теоретика і математика, академіка Академії наук УРСР та Академії наук СРСР;

29 серпня - 150 років з дня народження Мирона Тарнавського (1869-1938), військового діяча, головнокомандувача Української Галицької армії;

1 вересня - 130 років з дня народження Ольги Басараб (1889-1924), громадської та політичної діячки, підпільниці;

9 вересня - 250 років з дня народження Івана Котляревського (1769-1838), письменника, поета, драматурга, громадського діяча, основоположника сучасної української літератури;

10 вересня - 125 років з дня народження Олександра Довженка (1894-1956), письменника, кінорежисера, художника;

18 вересня - 90 років з дня народження Алли Горської (1929-1970), художниці, учасниці правозахисного руху;

20 вересня - 90 років з дня народження Івана Світличного (1929-1992), літературознавця, мовознавця, поета, перекладача, політв’язня радянського режиму;

5 жовтня - 110 років з дня народження Богдана-Ігоря Антонича (1909-1937), поета, прозаїка, перекладача;

10 жовтня - 130 років з дня народження Михайла Драй-Хмари (1889-1939), поета, літературознавця, репресованого;

19 жовтня - 140 років з дня народження Миколи Порша (1879-1944), політичного діяча, економіста, члена Української Центральної Ради;

26 жовтня - 200 років з дня народження Миколи Терещенка (1819-1903), громадського діяча, підприємця, мецената;

27 жовтня - 100 років з дня народження Івана Лисяка-Рудницького (1919-1984), історика, політолога, публіциста;

29 жовтня - 110 років з дня народження Івана Климіва (псевдонім - Легенда) (1909-1942), політичного діяча, члена ОУН;

10 листопада - 140 років з дня народження Якова Рощепія (1879-1958), винахідника, конструктора;

11 листопада - 100 років з дня народження Ольги Кусенко (1919-1997), актриси театру та кіно, педагога, громадської діячки;

12 листопада - 90 років з дня народження Зеновія Красівського (1929-1991), поета, політв’язня радянського режиму;

13 листопада - 130 років з дня народження Остапа Вишні (справжнє ім’я та прізвище - Павло Губенко) (1889-1956), письменника-сатирика, гумориста, перекладача;

14 листопада - 160 років з дня народження Василя Таїрова (1859-1938), вченого, фахівця з виноградарства та виноробства;

17 листопада - 150 років з дня народження Климентія Шептицького (1869-1951), церковного та громадського діяча, політв’язня радянського режиму;

18 листопада - 160 років з дня народження Костя Левицького (1859-1941), державного та громадського діяча, першого голови уряду ЗУНР;

23 листопада - 120 років з дня народження Григорія Костюка (1899-1982), психолога, педагога;

27 листопада - 140 років з дня народження Григорія Чупринки (1879-1921), поета, літературного критика, учасника антибільшовицького повстанського руху;

29 листопада - 120 років з дня народження Григорія Косинки (справжнє ім’я та прізвище - Григорій Стрілець) (1899-1934), письменника, перекладача;

2 грудня - 150 років з дня народження Олександра Ющенка (1869-1936), вченого, психіатра, педагога, громадського діяча, дійсного члена Академії наук УРСР;

6 грудня - 120 років з дня народження Олександра Оглоблина (1899-1992), історика, архівіста, президента Української вільної академії наук у США;

19 грудня - 100 років з дня народження Миколи Лукаша (1919-1988), поета, перекладача, лінгвіста, літературознавця;

21 грудня - 130 років з дня народження Стефана Таранушенка (1889-1976), мистецтвознавця, музейника, дослідника української архітектури;

23 грудня - 90 років з дня народження Володимира Шевченка (1929-1987), режисера-документаліста, кінооператора;

29 грудня - 130 років з дня народження Костянтина Калініна (1889-1938), авіаконструктора.

III. Днів пам’яті:

80-ті роковини початку Другої світової війни (01.09.1939);

75-ті роковини депортації кримських татар та інших народів Криму (18.05.1944);

75-ті роковини початку депортації українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951 роках (вересень 1944, день пам’яті - 08.09.2019).

IV. Відомих подій світової історії:

30 років з часу виведення радянських військ з Афганістану, вшанування загиблих в Афганістані українців (15.02.1989);

30 років з часу початку падіння комуністичних режимів у країнах Центрально-Східної Європи (09.11.1989).

23 СЕРПНЯ УКРАЇНА ВІДЗНАЧАЄ ДЕНЬ ДЕРЖАВНОГО ПРАПОРА

Синьо-жовтий прапор для українців - це символ свободи і боротьби за незалежність.

Основою формування українських державних символів стала історична традиція ще з часів Давньої Русі. Князь київський Володимир Великий мав власний герб – золотий тризуб на синьому фоні. Прапор Руської землі був переважно червоний із золотим тризубом. Корогва Галицько-Волинського князівства блакитного кольору із золотим левом.

Утвердження синьо-жовтого поєднання як українських національних кольорів відбулося у 1848 р. Сталося це під час європейської “весни народів”. У червні 1848 року на міській ратуші Львова вперше замайорів жовто-блакитний прапор. Відтоді прапори в національних кольорах почали використовувати під час проведення Шевченківських та інших свят.

Використання синьо-жовті прапорів на Наддніпрянщині стало можливим після революції 1905-1907 років. На час повалення царизму ці барви були вже звичним і загальновизнаним елементом української національної символіки.

25 березня 1917 р. під синьо-жовтими прапорами відбулася 25-тисячна маніфестація солдатів-українців і студентської молоді в Петрограді, а 1 квітня 1917-го учасники української національної маніфестації в Києві несли 320 національних прапорів. Солдати-українці київського гарнізону несли синьо-жовті знамена з написами: “Вільна Україна”, “Вічна пам'ять борцям за волю”, “Війна до перемоги” тощо.

У подальшому синьо-жовті прапори стали обов’язковим атрибутом всіх зібрань української громадськості у різних містах України та колишньої імперії.

Влітку 1917 р. під синьо-жовтим стягом вирушав на фронт перший український підрозділ – полк ім. Гетьмана Богдана Хмельницького.

Офіційно прапор затвердили в Тимчасовому законі про флот УНР 27 січня 1918 р. Прапором торговельного флоту визначалося «полотнище о двох - блакитному і жовтому кольорах». Прапор військового флоту відрізнявся лише наявністю блакитного Тризуба в кряжі верхньої блакитної смуги.

29 квітня 1918 р.  на есмінцях та лінкорах, що базувалися у Севастополі, були підняті українські прапори. Флагманський корабель “Георгій Побідоносець” подав сигнал про підняття прапору над українським Чорноморським флотом. До Києва та німецького штабу надіслано відповідні повідомлення. Зокрема, в телеграмі до Києва зазначалося: “Цього числа Севастопольська фортеця і флот, що перебувають у Севастополі, підняли українські прапори. Командування обійняв контр-адмірал Саблін”. Незабаром німецьке командування від імені Центральної Ради надіслало відповідь на радіограму М.Сабліна, в якій прохали його, як командувача флотом, видати наказ про підняття українських прапорів в Керчі до 8-ої години 30 квітня.

За гетьмана Павла Скоропадського на блакитно-жовтій основі формувалися різні службові прапори. 16 липня 1918 р. гетьман затвердив військовий прапор Української Держави.

13 листопада 1918 р. Українська Національна Рада у Львові проголосила державним прапором Західноукраїнської Народної республіки синьо-жовтий стяг.

За УНР Директорії також використовувався прапор у синьо-жовтих барвах.

Після приходу більшовиків та остаточного приєднання України до СРСР, синьо-жовтий прапор було заборонено.

20 березня 1920 р. ухвалено крайовий синьо-жовтий прапор Підкарпатської Русі (яка увійшла до Чехословаччини). У 1934 р. чехословацька влада заборонила використовувати прапор. На це представництво українців обурилося: “Ми маємо свій прапор…його історія сягає глибоко в минувшину нашого народа, аж на тисячу років назад…прапора уживав наш князь Лаборець, а потім Федір Корятович. …По світовій війні народні ради русинів з огляду на історичні традиції проголосили синьо-жовті барви за барви підкарпатської Русі й нашого руського народу”.

15 березня 1939 р. Сейм Карпатської України, що відбувся у Хусті затвердив синьо-жовтий прапор Карпатської України.

ОУН та її попередниця Українська військова організація (УВО) у своїй діяльності  використовували національний прапор. У листопаді 1928 р. до десятої річниці Листопадового чину у Львові над собором св. Юра українські активісти вивісили синьо-жовтий прапор з написом «УВО». Згодом так само вчиняли і ОУНівці, послуговуючись червоно-чорним та національним прапорами. На початку 1930-х рр. з’явився гімн ОУН, де є слова: «Під синьо-жовтим прапором свободи з’єднаєм весь великий нарід свій».

У квітні 1941 р. Другий Великий Збір ОУН визнав синьо-жовтий прапор національним державним українським прапором.

Влітку 1941 р. націоналістичні та національні прапори майоріли в селах під час проголошення Акта відновлення української держави.

14 жовтня 1947 р., коли вперше відзначалося Свято УПА, Головний осередок пропаганди ОУН зобов’язав підпільників розвісити по населених пунктах синьо-жовті і червоно-чорні з емблемою прапори.

«Присягу після вишколу молоді стрільці приймали в Нижньому Березові. Засніжений ліс і недалекі скуті морозами гори були свідками того врочистого дійства. Стрій підтягнутих стрільців утворив чотирикутник. Над головами легенько лопотіли на січневому вітерці блакитно-жовтий і червоно-чорний прапори», - так описував присягу сотні УПА «Дністер» Василь Блясецький.

Протягом  ХХ ст. блакитно-жовтий прапор пройшов шлях народного визнання та юридичного оформлення. Важливі події українського державотворення, боротьби за свободу країни, акції протесту та непокори відбувалися під національним стягом. За комуністичного тоталітарного режиму український прапор був елементом спротиву.

У другій половині ХХ ст. були, хоч і поодинокі, спроби піднести український прапор. Зокрема, 1 травня 1966 р. над будинком Київського інституту народного господарства у Києві (нині КНЕУ) замість червоного прапора зранку височів синьо-жовтий. Задум тих, хто це зробив полягав у наступному. Будівля розташована біля заводу “Більшовик”. Робітники та студенти зранку будуть формувати колони для першотравневої демонстрації і побачать прапор. Це мало викликати резонанс.

Через дев’ять місяців КГБ вдалося  знайти хлопців, які вивісили прапор. Це були студент вечірнього відділення наргоспу  Георгій Москаленко та робітник Віктор Кукса. Вони отримали 3 та відповідно 2 роки таборів суворого режиму.

26 квітня 1989 р. у Львові під українським прапором проходив мітинг пам'яті Чорнобильської трагедії. 22 травня 1989 р. у Києві на закритті Шевченківського свята було піднято національний прапор.

23 березня 1990 р. він з’явився над Тернопільською міськрадою. 3 квітня 1990  р. – над Львівською міськрадою.

24 липня 1990 р. у Києві блакитно-жовтий прапор був урочисто піднятий над будинком міської ради. Полотнище було попередньо освячено у Софійському соборі владикою Володимиром і настоятелем храму Бориса і Гліба Української автокефальної церкви отцем Юрієм.

24 серпня, після проголошення Акту незалежності України, група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор до сесійної зали Верховної Ради. Про це свідчать стенограма засідання і спогади тодішніх депутатів

А 4 вересня 1991 р. національний синьо-жовтий прапор піднято над Верховною Радою України.

У статті 20 Конституції України вказано, що державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України. Державний Прапор України - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.

 

 Цікаві сервіси,

які допомагають зробити навчальний процес 

цікавим та сучасним

http://www.imagechef.com - допоможе створити мозаїку зі слів, візуальну поезію...
http://puzzlecup.com/crossword-ru/ - фабрика кросвордів
https://www.thinglink.com - створення інтерактивних малюнків, карт подорожей
http://www.dipity.com, http://www.timetoast.com - стрічки часу
http://www.flash-gear.com/puzzle/- генератор пазлів
https://www.blubbr.tv - сервіс для створення тестів до відео
http://creately.com - створіть свою інфографіку
http://www.getloupe.com - створіть чудові фотоколажі
http://www.vizitki-besplatno.ru - візитки тепер створювати просто
http://www.bannersnack.com - банер власноруч
https://getkahoot.com - тепер мобільний телефон стане у нагоді на уроці 
http://www.socrative.com - складайте тести з мобільного
http://simpoll.ru - конструктор опитувальників, тестів
http://www.testorium.net - сайт для створення тестів,багато уже готових завдань
http://www.umapalata.com/ui_ru/home.asp - створіть свою дидактичну гру 
http://www.powtoon.com - створіть відеоскрайбінг онлайн 
(http://project.smartlady.com.ua/doodle-video-training/безкоштовний курс відеоскрайбінгу )
http://spiderscribe.net. -сайт для створення інтелектуальних карт 
https://www.emaze.com/ru/ сайт для створення віртуальних презентацій
http://learningapps.org -створення дидактичних завдань
https://prezi.com -створення презентацій
http://voipoppdn.blogspot.com/2014/10/blog-post_60.html -шаблони презентацій
http://www.symbaloo.com/home/mix/13ePBe4Bh6- symbaloo
http://rebus1.com/ua/ - сайт для створення ребусів