Хронологічна таблиця
1772 р. — перший поділ Польщі.
Приєднання Східної Галичини до Австрії.
1773 р. — другий поділ Польщі.
Росія захопила Правобережну Україну.
1791 р. — Ясський договір між
Росією і Туреччиною. Входження Південної України до складу Росії.
1795 р. — третій поділ Польщі.
Росія захопила Західну Волинь.
1798 р. — видання в Петербурзі
трьох частин “Енеїди”.
1803 р. — царський указ про
“вільних хліборобів”, згідно з яким поміщики за власним бажанням могли
відпускати кріпосних селян на волю й надавати їм земельні наділи.
1805 р. — відкриття Харківського
університету.
1806—1812 рр. — російсько-турецька
війна і приєднання до Росії Бессарабії з трьома повітами, в яких жили українці.
1812 р. — російсько-французька
війна.
1813-1835 pp. — селянський рух на
Поділлі під керівництвом Устима Кармелюка.
1814—1861 pp. — роки життя Т.
Шевченка.
1816 р. — заснування в Перемишлі
першого на західноукраїнських землях просвітницького товариства.
1820 р. — заснування у Ніжині
Гімназії вищих наук.
1821 р. — утворення Південного
товариства декабристів у Тульчині.
1823 р. — спорудження першого
пароплава на Дніпрі.
1823 -1825 pp. - діяльність
таємного Товариства об’єднаних слов’ян.
1825 р. — повстання декабристів у
Петербурзі.
1825 р. 29 грудня — 3 січня 1826
р. — повстання Чернігівського полку.
1828 р. — повернення запорозьких
козаків з Туреччини. Утворення Азовського війська.
1830-1831 pp. — польське
визвольне повстання у Правобережній Україні.
1833-1837 pp. — діяльність
“Руської трійці”,
1834 р. — відкриття Київського
університету ім. Св. Володимира.
1837 р. — “Руська трійця” видала
в Будапешті літературний альманах “Русалка Дністрова”.
1840 р. — вихід у світ у
Петербурзі “Кобзаря” Т. Шевченка. 1843—1844 pp. — селянське повстання під
проводом Л. Кобилиці на Буковині.
1846 р. — видання в Москві
“Історії русів”.
1846-1847 pp. — діяльність
Кирило-Мефодіївського братства.
1847-1848 pp. — запровадження у
Правобережній Україні Інвентарних правил.
1848 р. — виникнення першої
української політичної організації — Головної Руської ради у Львові. Ліквідація
панщини в Східній Галичині та Буковині.
1850 р. — відкриття В Києві
першої в Україні жіночої гімназії.
1851 р. — розпуск Головної
Руської ради.
1853 р. — скасування кріпацтва в
Закарпатті.
1853 — 1856 pp. — Кримська війна.
1855 р. — масовий
антикріпосницький рух “Київська козаччина”.
1856 р. — “Похід у Таврію за
волею” — масове самовільне переселення селян Катеринославщини та Херсонщини.
1856-1916 pp. — роки життя І.
Франка.
1859-1861 pp. — таємний гурток
“хлопоманів” у Києві.
1861 р. — заснування “Київської
громади” — початок громадівського руху в Україні.
1861 р. — відміна кріпосного
права в Російській імперії.
1861 р. — створення у Львові
культурно-просвітницького товариства “Руська бесіда”.
1861-1862 pp. — видання
українського часопису “Основа” в Петербурзі.
1862 р. — початок поліцейської
реформи в Російській імперії.
1863 р. — Валуєвський указ про
обмеження видання книг і заборону навчання у школах українською мовою.
1864 р. — початок земської,
освітньої та судової реформ.
1865 p. — відкриття
Новоросійського університету. Прокладання першої залізниці в Україні від
Балти до Одеси.
1866—1934 рр. — роки життя
Михайла Грушевського.
1867 р. — перетворення
Австрійської імперії на дуалістичну Австро-Угорську.
1868 р. — заснування товариства
“Просвіта” у Львові.
1870 р. — початок міської
реформи.
1873 р. — заснування
Літературного товариства імені Т. Шевченка у Львові.
1874 р. — початок військової
реформи, Масове ходіння “в народ”.
1875 р. — заснування
Чернівецького університету.
1876 р. — Емський указ про
заборону видавати та ввозити з-за кордону літературу українською мовою.
1876—1879 pp. — діяльність народницької організації “Земля і воля”.
1877 р. — “Чигиринська змова”.
1882 р. — створення у
Єлисаветграді першої української професійної театральної трупи.
1882 — 1906 pp. — видання журналу
“Київська старина”. 1885 р. — заснування Народної ради у Львові.
1890 р. — створення у Львові
Русько-української радикальної партії — першої української політичної партії.
1891 р. — початок масової
еміграції українців до Канади. 1891-1898 pp. — діяльність “Братства тарасівців”
— першої української політичної організації, що стояла на засадах
самостійної України.
1894 р. — відкриття кафедри
історії України у Львівському університеті.
1897 р. — перший загальний
перепис населення Росії.
1898 р. — заснування
Політехнічного інституту в Києві.
1899 pp. — утворення
Русько-української радикальної партії у Східній Галичині, Української
національно- демократичної та Української соціал-демократичної партій.
1900 р. — утворення в Харкові
Революційної української партії (РУП).
Термінологічний словник
Автономія — самоврядування певної
частини держави, що здійснюється в межах, передбачених Конституцією.
Агресія — незаконне застосування
сили однієї держави (чи групи держав) проти іншої, яке має на меті загарбання
території, ліквідацію чи обмеження політичної незалежності, насильницьке
підкорення народу (нації).
Адміністративно-державний устрій
— система територіальної організації держави, коли територія держави
поділяється на певні частини — адміністративно-територіальні одиниці (краї,
області, провінції, губернії тощо), в яких створюються і функціонують органи
державної влади й управління на місцях.
Асиміляція — добровільний або
вимушений процес розчинення (втрата традицій, мови тощо) самостійного раніше
народу в середовищі Іншого, зазвичай, численнішого.
Бюрократія — верства вищих
чиновників, вища чиновницька адміністрація.
Відродження — доба духовного і культурного
розквіту європейської цивілізації в період переходу від середньовіччя до
індустріального суспільства.
Гуманізм — ставлення до людини як
до найвищої цінності, захист прав особистості на свободу, щастя, всебічний
розвиток і вияв здібностей.
Демографія — наука, що вивчає
склад і рух населення та закономірності його розвитку.
Демократія — народовладдя, форма
політичного та економічного устрою суспільства, заснована на визнанні народу
основним джерелом влади.
Децентралізація — перехід і
зосередження частини функцій центральної влади до місцевих органів
самоврядування.
Діаспора — уся сукупність
вихідців з якоїсь країни та їхніх нащадків, що проживають поза її межами,
розселеною по різних країнах народу, вигнаного обставинами або панівною владою
за межі батьківщини.
Експансія — загарбання чужих
територій, ринків, джерел сировини; економічне та політичне поневолення інших
народів.
Еміграція — добровільне або
вимушене переміщення населення з країн постійного проживання в інші країни.
Етнос — спільнота людей,
об’єднаних спільним походженням, культурою, мовою, історією, традиціями та
звичаями, самосвідомістю та назвою.
Ідеологія — система політичних,
правових, моральних релігійних, естетичних і філософських поглядів та ідей, у
яких усвідомлюється й оцінюється ставлення людей до дійсності.
Імперія — велика держава, що
виникла внаслідок загарбання чужих територій.
Індустріальне суспільство —
суспільство, в якому завершено процес створення великої, технічно розвиненої
промисловості.
Інтелігенція — соціальний
прошарок людей, професійно зайнятих розумовою працею, розвитком та поширенням
культури в суспільстві.
Капіталізм —
суспільно-економічний устрій, заснований на приватній власності на засоби
виробництва й експлуатації найманої праці капіталом.
Колоніалізм — політичне,
економічне й духовне поневолення менш розвинених у соціально-економічному
аспекті країн панівними класами метрополії.
Колонізація — заселення вільних
територій на окраїнах власної країни; заснування поселень у залежній країні; перетворення
незалежної країни на колонію через військове, економічне та політичне
поневолення її іншою країною.
Колонія — країна або територія,
що позбавлена самостійності та перебуває під владою іноземної держави.
Метрополія — держава, що володіє
колоніями.
Меценат — багатий покровитель
наук і мистецтв.
Міграція — пересування,
переміщення.
Модернізація — оновлення,
вдосконалення, надання чомусь сучасного вигляду.
Національне гноблення — утиски,
яких зазнають у багатонаціональних державах національні меншини, що
проявляються у забороні народної мови, фольклору, традицій, релігії тощо.
Національно-визвольний рух —
боротьба народів колоніальних і залежних країн за своє національне й соціальне
визволення.
Нація — історична спільнота
людей, що з’являється у процесі формування спільності території, економічних
зв’язків, мови, етнічних особливостей культури та характеру.
Опозиція — протидія, опір певній
політиці; організації, партії, групи, особи, що виступають проти уряду, системи
влади, панівної думки тощо.
Пацифізм — течія, прихильники
якої засуджують будь-яку війну та наполягають на мирному вирішенні суперечок і
конфліктів.
Радикалізм — прагнення до
корінних, рішучих методів і дій.
Реакція — політичний, економічний
та ідеологічний опір панівних класів, що віджили, суспільному прогресові;
прагнення закріпити або поновити старі порядки методами масового терору й
насильства.
Революція — докорінна якісна
зміна, докорінний переворот у житті суспільства, який приводить до ліквідації
віджилого суспільного ладу й утвердження нового.
Репресії — каральні заходи
держави проти своїх громадян, що порушують їхні політичні, економічні, особисті
права та свободи.
Республіка — форма державного
управління, за якої державна влада належить виборним представницьким органам.
Реформа — перетворення, зміни,
нововведення.
Соціальний — суспільний;
пов’язаний із життєдіяльністю й відносинами людей у суспільстві.
Суверенітет — самостійність,
незалежність держави у зовнішніх і внутрішніх справах.
Централізація — зосередження
керівництва, управління в єдиному центрі.
Цивілізація — рівень суспільного
розвитку і матеріальної культури, досягнутий цим суспільством.
Шовінізм — агресивна форма
націоналізму, в основі якої лежить проповідь національної винятковості,
протиставлення інтересів однієї нації інтересам іншої.
Для учнів 9 класу Опрацюйте тему " Реформи 60 - 70 років XIX століття у Наддніпрянській Україні
Для учнів 9 класу Опрацюйте тему " Реформи 60 - 70 років XIX століття у Наддніпрянській Україні
1861 рік - Селянська реформа
- Скасування кріпосного права.
- Надання селянам особистої свободи й громадянських прав.
- Викуп селянами земельних наділів у поміщиків.
- Виконання селянами повинностей до укладання викупної угоди.
- Збереження селянської громади.
- Створення інституту мирових посередників для розв'язання спорів між селянами і поміщиками.
1864 рік - Судова реформа
- Створення єдиного для всіх безстанового суду.
- Здійснення судочинства за участі прокурора, адвоката й присяжних засідателів.
- Запровадження відкритих судових засідань, на яких могли бути присутні представники преси й усі бажаючі.
- Незалежність суду від адміністрації (губернаторів, міністрів).
1860 - 1864 рр. - Фінансова реформа
- Заснування Державного банку.
- Розширення мережі приватних банків.
- Удосконалення податкової системи.
- Публікація в пресі всіх доходів й витрат держави.
1863 - 1864 рр. - Освітня реформа
- Уведення єдиної системи початкової освіти.
- Збільшення кількості шкіл, училищ, реальних і класичних гімназій.
- Започаткування вищої освіти для жінок.
- Надання автономії університетам у навчальних справах.
1864 рік - Земська реформа; 1870 рік - Міська реформа
- Створення виборних усестанових органів місцевого самоврядування в губерніях і повітах (земства) та містах (міські думи), які займалися господарськими та культурними справами (розбудова шкіл, лікарень, доріг, організація поштової та агрономічної служби, благоустрій міст, торгівля та промисловість).
1862 - 1877 рр. - Військова реформа
- Запровадження загальної військової повинності.
- Скорочення терміну служби до 6 років у сухопутних військах і до 7 років у флотію
- Заборона тілесних покарань.
- Переозброєння й переобмундировання армії.
- Засновування військових гімназій, юнкерських училищ для підготовки офіцерів.
Результати реформ 60 - 70 рр. XIX ст.
- Справили позитивний вплив на соціально-економічний розвиток суспільства.
- Спияли розвитку ринкових відносин у сільському господарстві й промисловості.
Однак реформи не порушили основ політичного устрою - Росія залишалася монархією з жорстоким політичним режимом.
( перегляньте відео за посиланням)
Немає коментарів:
Дописати коментар