Для 9 класу










Хронологічна таблиця
1772 р. — перший поділ Польщі. Приєднання Східної Галичини до Австрії.
1773 р. — другий поділ Польщі. Росія захопила Правобережну Україну.
1791 р. — Ясський договір між Росією і Туреччиною. Входження Південної України до складу Росії.
1795 р. — третій поділ Польщі. Росія захопила Західну Волинь.
1798 р. — видання в Петербурзі трьох частин “Енеїди”.
1803 р. — царський указ про “вільних хліборобів”, згідно з яким поміщики за власним бажанням могли відпускати кріпосних селян на волю й надавати їм земельні наділи.
1805 р. — відкриття Харківського університету.
1806—1812 рр. — російсько-турецька війна і приєднання до Росії Бессарабії з трьома повітами, в яких жили українці.
1812 р. — російсько-французька війна.
1813-1835 pp. — селянський рух на Поділлі під керівництвом Устима Кармелюка.
1814—1861 pp. — роки життя Т. Шевченка.
1816 р. — заснування в Перемишлі першого на західноукраїнських землях просвітницького товариства.
1820 р. — заснування у Ніжині Гімназії вищих наук.
1821 р. — утворення Південного товариства декабристів у Тульчині.
1823 р. — спорудження першого пароплава на Дніпрі.
1823 -1825 pp. - діяльність таємного Товариства об’єднаних слов’ян.
1825 р. — повстання декабристів у Петербурзі.
1825 р. 29 грудня — 3 січня 1826 р. — повстання Чернігівського полку.
1828 р. — повернення запорозьких козаків з Туреччини. Утворення Азовського війська.
1830-1831 pp. — польське визвольне повстання у Правобережній Україні.
1833-1837 pp. — діяльність “Руської трійці”,
1834 р. — відкриття Київського університету ім. Св. Володимира.
1837 р. — “Руська трійця” видала в Будапешті літературний альманах “Русалка Дністрова”.
1840 р. — вихід у світ у Петербурзі “Кобзаря” Т. Шевченка. 1843—1844 pp. — селянське повстання під проводом Л. Кобилиці на Буковині.
1846 р. — видання в Москві “Історії русів”.
1846-1847 pp. — діяльність Кирило-Мефодіївського братства.
1847-1848 pp. — запровадження у Правобережній Україні Інвентарних правил.
1848 р. — виникнення першої української політичної організації — Головної Руської ради у Львові. Ліквідація панщини в Східній Галичині та Буковині.
1850 р. — відкриття В Києві першої в Україні жіночої гімназії.
1851 р. — розпуск Головної Руської ради.
1853 р. — скасування кріпацтва в Закарпатті.
1853 — 1856 pp. — Кримська війна.
1855 р. — масовий антикріпосницький рух “Київська козаччина”.
1856 р. — “Похід у Таврію за волею” — масове самовільне переселення селян Катеринославщини та Херсонщини.
1856-1916 pp. — роки життя І. Франка.
1859-1861 pp. — таємний гурток “хлопоманів” у Києві.
1861 р. — заснування “Київської громади” — початок громадівського руху в Україні.
1861 р. — відміна кріпосного права в Російській імперії.
1861 р. — створення у Львові культурно-просвітницького товариства “Руська бесіда”.
1861-1862 pp. — видання українського часопису “Основа” в Петербурзі.
1862 р. — початок поліцейської реформи в Російській імперії.
1863 р. — Валуєвський указ про обмеження видання книг і заборону навчання у школах українською мовою.
1864 р. — початок земської, освітньої та судової реформ.
1865 p. — відкриття Новоросійського університету. Прокладання першої залізниці в Україні від Балти до Одеси.
1866—1934 рр. — роки життя Михайла Грушевського.
1867 р. — перетворення Австрійської імперії на дуалістичну Австро-Угорську.
1868 р. — заснування товариства “Просвіта” у Львові.
1870 р. — початок міської реформи.
1873 р. — заснування Літературного товариства імені Т. Шевченка у Львові.
1874 р. — початок військової реформи, Масове ходіння “в народ”.
1875 р. — заснування Чернівецького університету.
1876 р. — Емський указ про заборону видавати та ввозити з-за кордону літературу українською мовою. 1876—1879 pp. — діяльність народницької організації “Земля і воля”.
1877 р. — “Чигиринська змова”.
1882 р. — створення у Єлисаветграді першої української професійної театральної трупи.
1882 — 1906 pp. — видання журналу “Київська старина”. 1885 р. — заснування Народної ради у Львові.
1890 р. — створення у Львові Русько-української радикальної партії — першої української політичної партії.
1891 р. — початок масової еміграції українців до Канади. 1891-1898 pp. — діяльність “Братства тарасівців” — першої української політичної організації, що стояла на засадах самостійної України.
1894 р. — відкриття кафедри історії України у Львівському університеті.
1897 р. — перший загальний перепис населення Росії.
1898 р. — заснування Політехнічного інституту в Києві.
1899 pp. — утворення Русько-української радикальної партії у Східній Галичині, Української національно- демократичної та Української соціал-демократичної партій.
1900 р. — утворення в Харкові Революційної української партії (РУП).


Термінологічний словник
Автономія — самоврядування певної частини держави, що здійснюється в межах, передбачених Конституцією.
Агресія — незаконне застосування сили однієї держави (чи групи держав) проти іншої, яке має на меті загарбання території, ліквідацію чи обмеження політичної незалежності, насильницьке підкорення народу (нації).
Адміністративно-державний устрій — система територіальної організації держави, коли територія держави поділяється на певні частини — адміністративно-територіальні одиниці (краї, області, провінції, губернії тощо), в яких створюються і функціонують органи державної влади й управління на місцях.
Асиміляція — добровільний або вимушений процес розчинення (втрата традицій, мови тощо) самостійного раніше народу в середовищі Іншого, зазвичай, численнішого.
Бюрократія — верства вищих чиновників, вища чиновницька адміністрація.
Відродження — доба духовного і культурного розквіту європейської цивілізації в період переходу від середньовіччя до індустріального суспільства.
Гуманізм — ставлення до людини як до найвищої цінності, захист прав особистості на свободу, щастя, всебічний розвиток і вияв здібностей.
Демографія — наука, що вивчає склад і рух населення та закономірності його розвитку.
Демократія — народовладдя, форма політичного та економічного устрою суспільства, заснована на визнанні народу основним джерелом влади.
Децентралізація — перехід і зосередження частини функцій центральної влади до місцевих органів самоврядування.
Діаспора — уся сукупність вихідців з якоїсь країни та їхніх нащадків, що проживають поза її межами, розселеною по різних країнах народу, вигнаного обставинами або панівною владою за межі батьківщини.
Експансія — загарбання чужих територій, ринків, джерел сировини; економічне та політичне поневолення інших народів.
Еміграція — добровільне або вимушене переміщення населення з країн постійного проживання в інші країни.
Етнос — спільнота людей, об’єднаних спільним походженням, культурою, мовою, історією, традиціями та звичаями, самосвідомістю та назвою.
Ідеологія — система політичних, правових, моральних релігійних, естетичних і філософських поглядів та ідей, у яких усвідомлюється й оцінюється ставлення людей до дійсності.
Імперія — велика держава, що виникла внаслідок загарбання чужих територій.
Індустріальне суспільство — суспільство, в якому завершено процес створення великої, технічно розвиненої промисловості.
Інтелігенція — соціальний прошарок людей, професійно зайнятих розумовою працею, розвитком та поширенням культури в суспільстві.
Капіталізм — суспільно-економічний устрій, заснований на приватній власності на засоби виробництва й експлуатації найманої праці капіталом.
Колоніалізм — політичне, економічне й духовне поневолення менш розвинених у соціально-економічному аспекті країн панівними класами метрополії.
Колонізація — заселення вільних територій на окраїнах власної країни; заснування поселень у залежній країні; перетворення незалежної країни на колонію через військове, економічне та політичне поневолення її іншою країною.
Колонія — країна або територія, що позбавлена самостійності та перебуває під владою іноземної держави.
Метрополія — держава, що володіє колоніями.
Меценат — багатий покровитель наук і мистецтв.
Міграція — пересування, переміщення.
Модернізація — оновлення, вдосконалення, надання чомусь сучасного вигляду.
Національне гноблення — утиски, яких зазнають у багатонаціональних державах національні меншини, що проявляються у забороні народної мови, фольклору, традицій, релігії тощо.
Національно-визвольний рух — боротьба народів колоніальних і залежних країн за своє національне й соціальне визволення.
Нація — історична спільнота людей, що з’являється у процесі формування спільності території, економічних зв’язків, мови, етнічних особливостей культури та характеру.
Опозиція — протидія, опір певній політиці; організації, партії, групи, особи, що виступають проти уряду, системи влади, панівної думки тощо.
Пацифізм — течія, прихильники якої засуджують будь-яку війну та наполягають на мирному вирішенні суперечок і конфліктів.
Радикалізм — прагнення до корінних, рішучих методів і дій.
Реакція — політичний, економічний та ідеологічний опір панівних класів, що віджили, суспільному прогресові; прагнення закріпити або поновити старі порядки методами масового терору й насильства.
Революція — докорінна якісна зміна, докорінний переворот у житті суспільства, який приводить до ліквідації віджилого суспільного ладу й утвердження нового.
Репресії — каральні заходи держави проти своїх громадян, що порушують їхні політичні, економічні, особисті права та свободи.
Республіка — форма державного управління, за якої державна влада належить виборним представницьким органам.
Реформа — перетворення, зміни, нововведення.
Соціальний — суспільний; пов’язаний із життєдіяльністю й відносинами людей у суспільстві.
Суверенітет — самостійність, незалежність держави у зовнішніх і внутрішніх справах.
Централізація — зосередження керівництва, управління в єдиному центрі.
Цивілізація — рівень суспільного розвитку і матеріальної культури, досягнутий цим суспільством.
Шовінізм — агресивна форма націоналізму, в основі якої лежить проповідь національної винятковості, протиставлення інтересів однієї нації інтересам іншої.


Для учнів 9 класу  Опрацюйте тему " Реформи 60 - 70 років XIX століття у Наддніпрянській Україні

1861 рік - Селянська реформа
  • Скасування кріпосного права.
  • Надання селянам особистої свободи й громадянських прав.
  • Викуп селянами земельних наділів у поміщиків.
  • Виконання селянами повинностей до укладання викупної угоди.
  • Збереження селянської громади.
  • Створення інституту мирових посередників для розв'язання спорів між селянами і поміщиками.
1864 рік - Судова реформа
  • Створення єдиного для всіх безстанового суду.
  • Здійснення судочинства за участі прокурора, адвоката й присяжних засідателів.
  • Запровадження відкритих судових засідань, на яких могли бути присутні представники преси й усі бажаючі.
  • Незалежність суду від адміністрації (губернаторів, міністрів).
1860 - 1864 рр. - Фінансова реформа
  • Заснування Державного банку.
  • Розширення мережі приватних банків.
  • Удосконалення податкової системи.
  • Публікація в пресі всіх доходів й витрат держави.
1863 - 1864 рр. - Освітня реформа
  • Уведення єдиної системи початкової освіти.
  • Збільшення кількості шкіл, училищ, реальних і класичних гімназій.
  • Започаткування вищої освіти для жінок.
  • Надання автономії університетам у навчальних справах.
1864 рік - Земська реформа; 1870 рік - Міська реформа
  • Створення виборних усестанових органів місцевого самоврядування в губерніях і повітах (земства) та містах (міські думи), які займалися господарськими та культурними справами (розбудова шкіл, лікарень, доріг, організація поштової та агрономічної служби, благоустрій міст, торгівля та промисловість).
1862 - 1877 рр. - Військова реформа
  • Запровадження загальної військової повинності.
  • Скорочення терміну служби до 6 років у сухопутних військах і до 7 років у флотію
  • Заборона тілесних покарань.
  • Переозброєння й переобмундировання армії.
  • Засновування військових гімназій, юнкерських училищ для підготовки офіцерів.
Результати реформ 60 - 70 рр. XIX ст.
  • Справили позитивний вплив на соціально-економічний розвиток суспільства.
  • Спияли розвитку ринкових відносин у сільському господарстві й промисловості.
Однак реформи не порушили основ політичного устрою - Росія залишалася монархією з жорстоким політичним режимом.


Українські землі у складі Російської імперії
( перегляньте відео за посиланням)



Немає коментарів:

Дописати коментар