Дата
|
Подія
|
1489, 1492 р.
|
Перші письмові згадки про
козаків
|
1490—1492 рр.
|
Селянське повстання в
Прикарпатті під проводом Мухи та Андрія Борулі
|
1491р.
|
Початок українського книгодрукування.
Швальпольд Фіоль у Кракові надрукував кирилицею богослужбові книги
«Осьмогласник», «Часослов», «Тріодь пісна», «Тріодь цвітна»
|
1497 р.
|
Перша згадка назви «Буковина» у
писемних джерелах
|
1503 р.
|
Захоплення Чернігово-Сіверщини
московським князем Іваном III Васильовичем
|
1508 р.
|
Виступ Михайла Глинського
|
1514 р.
|
Битва під Оршею
|
1523 р.
|
Ліквідація Москвою
Новгород-Сіверського князівства
|
1529 р.
|
Перша документально зафіксована
згадка про опришків
|
1529,1566, 1588 р.
|
Перший, Другий і Третій Литовські статути.
Третій статут: остаточне закріпачення селян
|
50-ті pp. XVI ст.
|
Будівництво князем Дмитром
Вишневецьким замку на о. Мала Хортиця
|
1556—1561рр.
|
Створення Пересопницького
Євангелія
|
1557 р.
|
Затвердження Сиґізмундом II
Авґустом «Устави на волоки»
|
1564—1578 pp.
|
Будівництво вежі Корнякта — першої
споруди з ансамблю Успенської церкви у Львові
|
1566 р.
|
Прийняття Другого Литовського
статуту
|
1569 р.
|
Люблінська унія. Об'єднання
Польського королівства й Великого князівства Литовського в єдину державу — Річ
Посполиту
|
1572 р.
|
Створення за дорученням
польського короля Сиґізмун- да II Авґуста полку українських реєстрових
козаків
|
1578 р.
|
Відкриття в Острозі
слов'яно-греко-латинської школи
|
Кінець 70-х — початок
80-х pp. XVI ст.
|
Виникнення Запорозької Січі на
о. Томаківка
|
1581р.
|
Видання Острозької Біблії
|
1585 р.
|
Створення першої в Україні
братської школи у Львові
|
1591—1593 рр.
|
Козацьке повстання під проводом
К. Косинського
|
1594—1596 pp.
|
Козацьке повстання під проводом
С. Наливайка
|
Дата
|
Подія
|
1596 р.
|
Укладення Берестейської церковної унії
|
Перша третина XVII ст.
|
«Доба героїчних походів» козаків
|
1616 р.
|
Запорозькі козаки, очолювані гетьманом П.
Конашеви- чем-Сагайдачним, захопили Кафу
|
1618 р.
|
Похід козаків на чолі з П.
Конашевичем-Сагайдачним на Москву під час війни між Річчю Посполитою і
Мос- ковією
|
1620 р.
|
Відновлення православної ієрархії на
українських і білоруських землях у складі Речі Посполитої
|
1621р.
|
Хотинська війна
|
1625 р.
|
Виступ гетьмана Марка Жмайла проти польської
влади
|
1630 р.
|
Козацьке повстання під проводом Тараса
Федоровича (Трясила)
|
1632 р.
|
Заснування Києво-Могилянського колегіуму
|
1632 р.
|
Початок легалізації православної церкви в
Речі Посполитій
|
1635 р.
|
Зруйнування Кодацької фортеці Іваном Сулимою
|
1637—1638 pp.
|
Козацьке повстання під проводом Павла Бута,
Якова Острянина і Дмитра Гуні
|
1638 р.
|
Прийняття «Ординації Війська Запорозького»
|
22 січня 1648 р.
|
Початок Національно-визвольної війни
українського народу середини XVII ст.
|
5—6 травня 1648 р.
|
Битва на Жовтих Водах
|
16 травня 1648 р.
|
Битва під Корсунем
|
11—13 вересня 1648 р.
|
Битва під Пилявцями
|
Червень-серпень 1649 р.
|
Облога Збаража
|
5—6 серпня 1649 р.
|
Битва під Зборовом
|
8 серпня 1649 р.
|
Укладення Зборівського договору
|
18—ЗО червня 1651р.
|
Битва під Берестечком
|
18 вересня 1651р.
|
Укладення Білоцерківського договору
|
22—23 травня 1652 р.
|
Битва під Батогом
|
Дата
|
Подія
|
1652—1709 pp.
|
Чортомлицька Січ
|
11 жовтня — 5 грудня1653 р.
|
Жванецька облога
|
8 січня 1654 р.
|
Переяславська рада
|
27 березня 1654 р.
|
Укладення україно-московської міждержавної
угоди («Березневі статті»)
|
19—21 січня 1655 р.
|
Битва під Охматовим
|
24 жовтня 1656 р.
|
Підписання Московською державою і Річчю
Посполитою Віденського перемир'я
|
27 липня 1657 р.
|
Смерть Богдана Хмельницького
|
50-ті pp. XVII ст.
|
Утворення слобідських полків
|
1657 р.
|
Обрання гетьманом І. Виговського
|
1658 р.
|
Гадяцька угода
|
1658—1659 pp.
|
Україно-московська війна
|
8—9 липня 1659 р.
|
Конотопська битва
|
1659 р.
|
Укладення україно-московських Переяславських
статей
|
1660 р.
|
Укладення україно-польського Слободищенського трактату
|
1663 р.
|
Поділ Української держави на Правобережну і
Лівобережну Україну
|
1663 р.
|
Обрання вперше І. Сірка кошовим отаманом
|
Жовтень 1663 —березень 1664 р.
|
Похід польсько-татарсько-українського війська
на Лівобережжя на чолі короля Яна Казимира
|
1664—1665 рр.
|
Антипольське й антигетьманське повстання на
Правобережжі
|
1665 р.
|
Укладення україно-московських Московських
статей
|
1665—1676 pp.
|
Гетьманство П. Дорошенка
|
ЗО січня 1667 р.
|
Укладення між Московською державою і Річчю
Посполитою Андрусівського перемир'я.
|
1669 р.
|
Укладення україно-московських Глухівських
статей
|
1670 р.
|
Укладення україно-польських Острозьких статей
|
1672 р.
|
Укладення україно-московських Батуринських
статей
|
1672 р.
|
Укладення польсько-турецького Бучацького миру
|
1676 р.
|
Укладення польсько-турецького Журавненського
мирного договору
|
Дата
|
Подія
|
1677 р.
|
Перший Чигиринський похід
турецько-татарського війська
|
1678 р.
|
Другий Чигиринський похід
турецько-татарського війська
|
13 січня 1681 р.
|
Підписання Бахчисарайського миру між
Московською державою і Османською імперією
|
1686 р.
|
Підпорядкування Київської митрополії
Московському патріархату
|
1684—1685 pp.
|
Відновлення козацького устрою на Правобережжі
|
1686 p.
|
«Вічний мир» між Московією та Річчю
Посполитою
|
1687 р.
|
Перший Кримський похід
|
1687 р.
|
Укладення Коломацьких статей, початок
гетьманування І. Мазепи
|
1689 р.
|
Другий Кримський похід
|
1692 р.
|
Виступ антигетьманської опозиції на чолі з Петриком
|
1695, 1696 р.
|
Азовські походи
|
1699 р.
|
Прийняття польським сеймом рішення про
ліквідацію козацького війська і устрою на Правобережжі
|
1700 р.
|
Константинопольський мир між Росією і
Туреччиною
|
1700—1721 pp.
|
Північна війна між Швецією та Росією
|
1701 p.
|
Указ Петра І про надання Києво-Могилянському
колегіуму статусу академії
|
1702—1704 pp.
|
Повстання під проводом С. Палія
|
4 листопада 1708 р.
|
Перехід гетьмана І. Мазепи на бік шведського
короля Карла XII
|
13 листопада 1708 р.
|
Зруйнування російськими військами Батурина
|
1708—1722 рр.
|
Гетьманство І. Скоропадського
|
25 травня 1709 р.
|
Зруйнування російськими військами
Чортомлицької Січі
|
8 липня 1709 р.
|
Полтавська битва
|
16 квітня 1710 р.
|
Обрання гетьманом П. Орлика. Прийняття
«Пактів і Конституцій...»
|
1711р.
|
Прутський похід Петра І. Прутський мир
|
1711, 1713 рр.
|
Походи П. Орлика на Правобережжя
|
1713 р.
|
Адріанопольський договір Росії з Туреччиною
|
1714 р.
|
Мирний договір між Туреччиною і Польщею.
Остаточна ліквідація козацького устрою на Правобережжі
|
Дата
|
Подія
|
1721р.
|
Установлення контролю Синоду російської
православної церкви над українськими друкарнями. Заборона друкувати
книжки українською мовою
|
1722—1727 рр.
|
Перша Малоросійська колегія
|
1723 р.
|
Коломацька чолобитна
|
1727—1734 pp.
|
Гетьманство Д. Апостола
|
1728 р.
|
Надання гетьману Д. Апостолу «Рішительних
пунктів»
|
1732—1734 pp.
|
Спроби ліквідації козацького устрою на
Слобожанщині
|
1734 р.
|
Заснування Нової (Підпільненської) Січі
|
1734—1739 pp.
|
Російсько-турецька війна
|
1734—1750 pp.
|
«Правління гетьманського уряду»
|
1722—1794 pp.
|
Життя і діяльність Г. Сковороди
|
1734 р.
|
Гайдамацьке повстання на Правобережжі під
проводом Верлана
|
1738—1745 рр.
|
Піднесення опришківського руху під проводом
О. Дов- буша
|
1750 р.
|
Гайдамацьке повстання на Правобережжі
|
1750—1764 pp.
|
Гетьманство К. Розумовського. Відновлення і
остаточна ліквідація гетьманства в Україні
|
1764—1786 pp.
|
Друга Малоросійська колегія
|
1765 р.
|
Ліквідація козацького устрою на Слобожанщині
|
1768 р.
|
Гайдамацьке національно-визвольне повстання
Коліївщина
|
1768—1774 р.
|
Російсько-турецька війна
|
70—80-ті pp. XVIII ст.
|
Реформи Марії-Терезії та Йосифа II
|
1772, 1793, 1795 р.
|
Три поділи Речі Посполитої
|
1775 р.
|
Ліквідація Запорозької Січі
|
1782—1786 pp.
|
Скасування царським урядом усіх
адміністративних і судових установ Гетьманщини. Ліквідація української
автономії
|
1783 р.
|
Указ Катерини II про закріпачення селян
|
1783 р.
|
Приєднання Росією Криму, ліквідація
Кримського ханства
|
1785 р.
|
«Жалувана грамота» Катерини II
дворянству, згідно з якою українська козацька старшина зрівнювалась у
правах із російським дворянством
|
1787—1791 pp.
|
Російсько-турецька війна
|
Словник понять і термінів
Абат — настоятель католицького монастиря.
Алхімія — середньовічна наука, метою якої був пошук
“філософського каменя” для перетворення різних металів на золото і
срібло.
Анафема — відлучення від церкви, поєднане з прокляттям.
Арбалет — пристрій для метання стріл зі сталевим наконечником.
Асиміляція — злиття одного народу з іншим.
Аскетизм — форма поведінки, яка передбачає придушення бажань,
відмова від розкоші й навіть більшості зручностей, обмеження в їжі та сні,
завдання собі фізичних страждань із метою спокутування гріхів.
Астрологія — наука про зв’язок між розташуванням небесних тіл і
подіями в житті людей, народів, країн тощо.
Ауто-да-фе —урочисте виконання вироку інквізиції.
Барон — васал короля, але не спадковий.
Бенефіцій — земельний наділ, що надавався королем чи іншим
великим феодалом у довічне користування васалові на умовах несення військової
чи адміністративної служби.
“Божий суд” — низка
випробувань (вогнем, водою, залізом), після яких виносився вирок.
Бояри — великі землевласники в Київській Русі, Болгарії,
Сербії, Московській державі, що передавали свої володіння у спадок.
Боярська дума — вищий державний орган
Московського князівства з ХІV ст.
Булла — особливо важливий документ, скріплений металевою
печаткою — буллою.
Бюргерство — повноправні мешканці західноєвропейського
середньовічного міста.
Васал — особа, яка отримала від сеньйора у володіння феод за
несення служби.
Васалітет — система відносин між феодалами; особиста залежність
одних феодалів від інших.
Ватикан — місто-держава на території Рима. Офіційна резиденція
папи римського.
Велика хартія вільностей — один із
головних законодавчих документів, який надавав право народним представникам
контролювати короля.
Велике переселення народів —
пересування в ІV – VІІ ст. германських, слов’янських, сарматських та інших
племен на території Римської імперії.
Відродження (Ренесанс) — період,
який знаменував перехід від середньовічної культури до нового часу; відмітна
риса Відродження — гуманізм (людяність). Гуманісти зверталися до культурної
спадщини античності.
Вікінги — скандинавські воїни. На Русі були відомі як варяги;
на Заході — як нормани, “північні люди”.
Вітраж — картина з кольорового скла у вікнах соборів і ратуш.
Віче — назва народних зборів у деяких країнах.
Вотчина — землі, які належали руським феодалам і передавались
у спадок.
Ганза — торгово-політичне об’єднання купецтва; понад 160
німецьких міст на чолі з містом Любеком. Діяло в ХІІ – ХVІІ ст.
Гвельфи — прихильники пап у їхній боротьбі проти німецьких
імператорів.
Герцог — великий територіальний володар; у феодальній ієрархії
посідав друге місце після короля.
Гібеліни — прихильники німецьких імператорів у їхній боротьбі
проти пап.
Гільдія — міський купецький союз.
Готичний стиль — напрямок в
європейському мистецтві ХІІ – ХVІ ст. Для архітектури були характерними
арки, великі вікна з різнокольоровими вітражами, легкі стіни, а сама будівля
спрямовувалася догори з нескінченною різноманітністю форм.
Граф — 1) посадова особа, яка представляла владу короля в
певному окрузі; 2) титул феодала.
Гріх — порушення в думках або діях Божої волі.
Громада — об’єднання людей, які спільно володіють знаряддями
праці та іншим майном. Особливістю цього об’єднання є часткове чи повне
самоврядування.
Гуситський рух — національно-визвольний
і релігійний рух у Чехії в першій половині ХV ст.
Десятина церковна — податок на
утримання церкви, що дорівнював десятій частині прибутків населення.
Джихад — священна війна, яку повинні вести мусульмани проти
невірних.
Династія — декілька монархів одного роду, які заступають один
одного при владі.
Дож — глава Венеціанської чи Генуезької республік; обирався
довічно.
Домен — спадкове земельне володіння короля.
Донжон — багатоповерхова вежа, основна замкова споруда.
Духовно-рицарські ордени — об’єднання
рицарів, головною справою яких було боротися проти ворогів християнської віри;
присягалися не одружуватися та жити в бідності.
Епідемія — масове поширення інфекційної хвороби.
Єпископ — духовний глава адміністративно-територіальної
церковної одиниці — єпархії.
Єресь — релігійне вчення, що не визнавалося християнською
церквою.
Єретик — поширювач єресі.
Ієрархія — система суворого підпорядкування нижчих сходинок
влади вищим.
Іконоборство — релігійно-політичний рух, спрямований проти
вшанування ікон.
Інвеститура — право призначати вищих духовних осіб.
Інквізиція — церковний суд.
Іслам — одна зі світових релігій; поширена в країнах Сходу,
Азії, Африки.
Католицизм (католицька церква) — всесвітня церква; утворилася
внаслідок поділу єдиної християнської церкви на західну і східну. Богослужіння
провадиться латиною; на чолі церкви стоїть папа римський.
Комунальний рух — боротьба
городян за самоврядування міст.
Коран — священна книга мусульман.
Куртуазія — правила рицарської поведінки.
Курфюрсти — князі Священної Римської імперії, за якими було
закріплено право обирати імператора.
Лен — те саме, що фењд.
Лихвар — людина, яка позичає гроші під проценти.
Літопис — історичний твір, в якому події наводяться за роками,
хронологічно.
Лорд — великий землевласник в Англії.
Магістрат — міська рада, орган управління міської комуни.
Мажордом — вища посадова особа при королях династії Меровінгів.
Мечеть — мусульманський храм.
Міжусобні війни — війни між
феодалами за землю і владу.
Міняло — людина, яка за певну платню обмінює гроші.
Місіонер — проповідник християнства.
Містика — релігійне вчення, що передбачає безпосереднє
спілкування з Богом.
Монархія — одноосібна вища державна влада, що передається
переважно спадково.
Монастир — місце проживання ченців, відділене стінами від
зовнішнього світу.
Монах — член релігійної громади, який дав обітницю вести
аскетичне життя.
Мусульманин — людина, яка сповідує іслам.
Натуральне господарство — тип
господарства, за якого продукти праці виробляються тільки для задоволення
потреб господаря, а не для продажу.
Оброк — плата залежних селян феодалам; буває продуктовою або
грошовою.
Паломництво — подорож віруючих до святих місць.
Панщина — обов’язкові роботи селянина на землі феодала.
Папа римський — глава католицької
церкви.
Папська область — територія
держави папи римського в Середній Італії, що проіснувала до другої половини
ХІХ ст.
Парламент — вищий законодавчий орган влади в деяких державах.
Патриціат — міська верхівка.
Патріарх — глава православної церкви.
Повинності — обов’язкові примусові роботи селян на свого феодала —
оброк, панщина тощо.
Ратуша — будинок, у якому розташовувались органи міського
самоврядування.
Реконкіста — відвоювання народами Піренейського півострова
територій, захоплених арабами.
Реформи — зміни, перетворення якихось сторін життя.
Саги — героїчні пісні вікінгів.
Сеньйор — старший землевласник, феодал; господар стосовно своїх
васалів.
Собор — 1) великий християнський храм; 2) збори вищого
духівництва в межах однієї країни або всієї церкви для вирішення важливих
питань.
Стани — великі групи людей, які відрізняються своїми
спадковими правами та обов’язками, місцем у суспільстві.
Станова монархія — державний
устрій, за якого влада правителя обмежується станово-представницькими органами
(парламентом, рейхстагом, кортесами, сеймами тощо).
Судебник — збірник законів.
Султан — титул монарха в деяких країнах Сходу.
Схизма — розкол християнської церкви.
Таборити — представники радикальної течії гуситського руху.
Титул — почесне звання, пов’язане з тим чи іншим земельним
володінням (герцог, граф, барон тощо).
Турнір — рицарські поєдинки.
Унія — об’єднання, союз.
Феод — спадкове земельне володіння, що його сеньйор дарував
васалові як плату за службу.
Феодал — господар феоду.
Феодальна роздробленість — розпад
держави на незалежні князівства.
Фібула — металева застібка, зроблена за зразком англійської
шпильки.
Фреска — живописний твір, виконаний водяними фарбами на сирій
штукатурці.
Халіф — наступник Мухаммеда, титул правителя і водночас
духовного глави мусульман.
Хартія — документ, в якому були записані правила і норми
суспільного життя.
Хрестові походи — війни
європейських феодалів, підтримані католицькою церквою, під гаслом визволення
від мусульман християнських святинь у Палестині.
Хрестоносці — учасники хрестових походів. Звичайно нашивали на одяг
зображення хреста як відзнаку своїх добрих намірів.
Хроніка — історичний твір, який містить щорічні й докладні
записи подій, що відбуваються.
Централізована держава — країна, що
управляється з одного центру, зазвичай королем.
Церква — об’єднання, організація віруючих, яка керує їхнім
релігійним життям.
Цехи — союзи ремісників однієї або споріднених
спеціальностей.
Чернечі ордени — організації ченців,
підпорядкованих єдиному центрові та власному статутові.
Шаріат — збірник мусульманського права.
Шедевр — виріб, який мав виготовити підмайстер, аби скласти
іспит на майстра.
Шерифи — королівські чиновники у графствах Англії.
Шляхта (від давньонімецького “шлахт” — рід, порода) —
привілейований суспільний стан у феодальних державах (Польща, Литва, Чехія),
представники якого мали “благородне” (рицарське) походження.
Яничари — турецька піхота. Формувалася переважно з християн,
які ще дітьми потрапили в полон.
Ярлик (тюркською “указ”) — грамота золотоординських ханів, що
давала право на правління князівствами або окремими областями.
Ярмарок — щорічний торг.
Немає коментарів:
Дописати коментар