Для 8 класу

ХРОНОЛОГІЧНА ТАБЛИЦЯ ДЛЯ 8 КЛАСУ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

Дата	Подія
1489, 1492 р.	Перші письмові згадки про козаків
1490—1492 рр.	Селянське повстання в Прикарпатті під проводом Мухи та Андрія Борулі
1491р.	Початок українського книгодрукування. Швальпольд Фіоль у Кракові надрукував кирилицею богослужбові книги «Осьмогласник», «Часослов», «Тріодь пісна», «Тріодь цвітна»
1497 р.	Перша згадка назви «Буковина» у писемних джерелах
1503 р.	Захоплення Чернігово-Сіверщини московським князем Іваном III Васильовичем
1508 р.	Виступ Михайла Глинського
1514 р.	Битва під Оршею
1523 р.	Ліквідація Москвою Новгород-Сіверського князівства
1529 р.	Перша документально зафіксована згадка про опришків
1529,1566, 1588 р.	Перший, Другий і Третій Литовські статути. Третій статут: остаточне закріпачення селян
50-ті pp. XVI ст.	Будівництво князем Дмитром Вишневецьким замку на о. Мала Хортиця
1556—1561рр.	Створення Пересопницького Євангелія
1557 р.	Затвердження Сиґізмундом II Авґустом «Устави на во­локи»
1564—1578 pp.	Будівництво вежі Корнякта — першої споруди з ансам­блю Успенської церкви у Львові
1566 р.	Прийняття Другого Литовського статуту
1569 р.	Люблінська унія. Об'єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського в єдину державу — Річ Посполиту
1572 р.	Створення за дорученням польського короля Сиґізмун- да II Авґуста полку українських реєстрових козаків
1578 р.	Відкриття в Острозі слов'яно-греко-латинської школи
Кінець 70-х — початок 80-х pp. XVI ст.	Виникнення Запорозької Січі на о. Томаківка
1581р.	Видання Острозької Біблії
1585 р.	Створення першої в Україні братської школи у Львові
1591—1593 рр.	Козацьке повстання під проводом К. Косинського
1594—1596 pp.	Козацьке повстання під проводом С. Наливайка
Дата	Подія
1596 р.	Укладення Берестейської церковної унії
Перша третина XVII ст.	«Доба героїчних походів» козаків
1616 р.	Запорозькі козаки, очолювані гетьманом П. Конашеви- чем-Сагайдачним, захопили Кафу
1618 р.	Похід козаків на чолі з П. Конашевичем-Сагайдачним на Москву під час війни між Річчю Посполитою і Мос- ковією
1620 р.	Відновлення православної ієрархії на українських і бі­лоруських землях у складі Речі Посполитої
1621р.	Хотинська війна
1625 р.	Виступ гетьмана Марка Жмайла проти польської влади
1630 р.	Козацьке повстання під проводом Тараса Федоровича (Трясила)
1632 р.	Заснування Києво-Могилянського колегіуму
1632 р.	Початок легалізації православної церкви в Речі Поспо­литій
1635 р.	Зруйнування Кодацької фортеці Іваном Сулимою
1637—1638 pp.	Козацьке повстання під проводом Павла Бута, Якова Острянина і Дмитра Гуні
1638 р.	Прийняття «Ординації Війська Запорозького»
22 січня 1648 р.	Початок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.
5—6 травня 1648 р.	Битва на Жовтих Водах
16 травня 1648 р.	Битва під Корсунем
11—13 вересня 1648 р.	Битва під Пилявцями
Червень-серпень 1649 р.	Облога Збаража
5—6 серпня 1649 р.	Битва під Зборовом
8 серпня 1649 р.	Укладення Зборівського договору
18—ЗО червня 1651р.	Битва під Берестечком
18 вересня 1651р.	Укладення Білоцерківського договору
22—23 травня 1652 р.	Битва під Батогом

Дата	Подія
1652—1709 pp.	Чортомлицька Січ
11 жовтня — 5 грудня1653 р.	Жванецька облога
8 січня 1654 р.	Переяславська рада
27 березня 1654 р.	Укладення україно-московської міждержавної угоди («Березневі статті»)
19—21 січня 1655 р.	Битва під Охматовим
24 жовтня 1656 р.	Підписання Московською державою і Річчю Посполи­тою Віденського перемир'я
27 липня 1657 р.	Смерть Богдана Хмельницького
50-ті pp. XVII ст.	Утворення слобідських полків
1657 р.	Обрання гетьманом І. Виговського
1658 р.	Гадяцька угода
1658—1659 pp.	Україно-московська війна
8—9 липня 1659 р.	Конотопська битва
1659 р.	Укладення україно-московських Переяславських статей
1660 р.	Укладення україно-польського Слободищенського трактату
1663 р.	Поділ Української держави на Правобережну і Лівобе­режну Україну
1663 р.	Обрання вперше І. Сірка кошовим отаманом
Жовтень 1663 —березень 1664 р.	Похід польсько-татарсько-українського війська на Лі­вобережжя на чолі короля Яна Казимира
1664—1665 рр.	Антипольське й антигетьманське повстання на Право­бережжі
1665 р.	Укладення україно-московських Московських статей
1665—1676 pp.	Гетьманство П. Дорошенка
ЗО січня 1667 р.	Укладення між Московською державою і Річчю Поспо­литою Андрусівського перемир'я.
1669 р.	Укладення україно-московських Глухівських статей
1670 р.	Укладення україно-польських Острозьких статей
1672 р.	Укладення україно-московських Батуринських статей
1672 р.	Укладення польсько-турецького Бучацького миру
1676 р.	Укладення польсько-турецького Журавненського мир­ного договору

Дата	Подія
1677 р.	Перший Чигиринський похід турецько-татарського війська
1678 р.	Другий Чигиринський похід турецько-татарського вій­ська
13 січня 1681 р.	Підписання Бахчисарайського миру між Московською державою і Османською імперією
1686 р.	Підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату
1684—1685 pp.	Відновлення козацького устрою на Правобережжі
1686 p.	«Вічний мир» між Московією та Річчю Посполитою
1687 р.	Перший Кримський похід
1687 р.	Укладення Коломацьких статей, початок гетьмануван­ня І. Мазепи
1689 р.	Другий Кримський похід
1692 р.	Виступ антигетьманської опозиції на чолі з Петриком
1695, 1696 р.	Азовські походи
1699 р.	Прийняття польським сеймом рішення про ліквідацію козацького війська і устрою на Правобережжі
1700 р.	Константинопольський мир між Росією і Туреччиною
1700—1721 pp.	Північна війна між Швецією та Росією
1701 p.	Указ Петра І про надання Києво-Могилянському коле­гіуму статусу академії
1702—1704 pp.	Повстання під проводом С. Палія
4 листопада 1708 р.	Перехід гетьмана І. Мазепи на бік шведського короля Карла XII
13 листопада 1708 р.	Зруйнування російськими військами Батурина
1708—1722 рр.	Гетьманство І. Скоропадського
25 травня 1709 р.	Зруйнування російськими військами Чортомлицької Січі
8 липня 1709 р.	Полтавська битва
16 квітня 1710 р.	Обрання гетьманом П. Орлика. Прийняття «Пактів і Конституцій...»
1711р.	Прутський похід Петра І. Прутський мир
1711, 1713 рр.	Походи П. Орлика на Правобережжя
1713 р.	Адріанопольський договір Росії з Туреччиною
1714 р.	Мирний договір між Туреччиною і Польщею. Остаточна ліквідація козацького устрою на Правобережжі

Дата	Подія
1721р.	Установлення контролю Синоду російської православ­ної церкви над українськими друкарнями. Заборона друкувати книжки українською мовою
1722—1727 рр.	Перша Малоросійська колегія
1723 р.	Коломацька чолобитна
1727—1734 pp.	Гетьманство Д. Апостола
1728 р.	Надання гетьману Д. Апостолу «Рішительних пунктів»
1732—1734 pp.	Спроби ліквідації козацького устрою на Слобожанщині
1734 р.	Заснування Нової (Підпільненської) Січі
1734—1739 pp.	Російсько-турецька війна
1734—1750 pp.	«Правління гетьманського уряду»
1722—1794 pp.	Життя і діяльність Г. Сковороди
1734 р.	Гайдамацьке повстання на Правобережжі під проводом Верлана
1738—1745 рр.	Піднесення опришківського руху під проводом О. Дов- буша
1750 р.	Гайдамацьке повстання на Правобережжі
1750—1764 pp.	Гетьманство К. Розумовського. Відновлення і остаточна ліквідація гетьманства в Україні
1764—1786 pp.	Друга Малоросійська колегія
1765 р.	Ліквідація козацького устрою на Слобожанщині
1768 р.	Гайдамацьке національно-визвольне повстання Коліїв­щина
1768—1774 р.	Російсько-турецька війна
70—80-ті pp. XVIII ст.	Реформи Марії-Терезії та Йосифа II
1772, 1793, 1795 р.	Три поділи Речі Посполитої
1775 р.	Ліквідація Запорозької Січі
1782—1786 pp.	Скасування царським урядом усіх адміністративних і судових установ Гетьманщини. Ліквідація україн­ської автономії
1783 р.	Указ Катерини II про закріпачення селян
1783 р.	Приєднання Росією Криму, ліквідація Кримського ханства
1785 р.	«Жалувана грамота» Катерини II дворянству, згідно з якою українська козацька старшина зрівнювалась у правах із російським дворянством
1787—1791 pp.	Російсько-турецька війна

Словник понять і термінів

Абат — настоятель католицького монастиря.

Алхімія — середньовічна наука, метою якої був пошук “філософського каменя” для перетворення різних металів на золото і срібло.

Анафема — відлучення від церкви, поєднане з прокляттям.

Арбалет — пристрій для метання стріл зі сталевим нако­неч­ником.

Асиміляція — злиття одного народу з іншим.

Аскетизм — форма поведінки, яка передбачає придушення бажань, відмова від розкоші й навіть більшості зручностей, обмеження в їжі та сні, завдання собі фізичних страждань із метою спокутування гріхів.

Астрологія — наука про зв’язок між розташуванням небесних тіл і подіями в житті людей, народів, країн тощо.

Ауто-да-фе —урочисте виконання вироку інквізиції.

Барон — васал короля, але не спадковий.

Бенефіцій — земельний наділ, що надавався королем чи іншим великим феодалом у довічне користування васалові на умовах несення військової чи адміністративної служби.

“Божий суд” — низка випробувань (вогнем, водою, залізом), після яких виносився вирок.

Бояри — великі землевласники в Київській Русі, Болгарії, Сербії, Московській державі, що передавали свої володіння у спадок.

Боярська дума — вищий державний орган Московського князівства з ХІV ст.

Булла — особливо важливий документ, скріплений металевою печаткою — буллою.

Бюргерство — повноправні мешканці західноєвропейського середньовічного міста.

Васал — особа, яка отримала від сеньйора у володіння феод за несення служби.

Васалітет — система відносин між феодалами; особиста залежність одних феодалів від інших.

Ватикан — місто-держава на території Рима. Офіційна резиденція папи римського.

Велика хартія вільностей — один із головних законодавчих документів, який надавав право народним представникам контролювати короля.

Велике переселення народів — пересування в ІV – VІІ ст. германських, слов’янських, сарматських та інших племен на території Римської імперії.

Відродження (Ренесанс) — період, який знаменував перехід від середньовічної культури до нового часу; відмітна риса Відродження — гуманізм (людяність). Гуманісти зверталися до культурної спадщини античності.

Вікінги — скандинавські воїни. На Русі були відомі як варяги; на Заході — як нормани, “північні люди”.

Вітраж — картина з кольорового скла у вікнах соборів і ратуш.

Віче — назва народних зборів у деяких країнах.

Вотчина — землі, які належали руським феодалам і пере­давались у спадок.

Ганза — торгово-політичне об’єднання купецтва; понад 160 німецьких міст на чолі з містом Любеком. Діяло в ХІІ – ХVІІ ст.

Гвельфи — прихильники пап у їхній боротьбі проти німецьких імператорів.

Герцог — великий територіальний володар; у феодальній ієрархії посідав друге місце після короля.

Гібеліни — прихильники німецьких імператорів у їхній боротьбі проти пап.

Гільдія — міський купецький союз.

Готичний стиль — напрямок в європейському мистецтві ХІІ – ХVІ ст. Для архітектури були характерними арки, великі вікна з різнокольоровими вітражами, легкі стіни, а сама будівля спрямовувалася догори з нескінченною різноманітністю форм.

Граф — 1) посадова особа, яка представляла владу короля в певному окрузі; 2) титул феодала.

Гріх — порушення в думках або діях Божої волі.

Громада — об’єднання людей, які спільно володіють знаряддями праці та іншим майном. Особливістю цього об’єднання є часткове чи повне самоврядування.

Гуситський рух — національно-визвольний і релігійний рух у Че­хії в першій половині ХV ст.

Десятина церковна — податок на утримання церкви, що дорівнював десятій частині прибутків населення.

Джихад — священна війна, яку повинні вести мусульмани проти невірних.

Династія — декілька монархів одного роду, які заступають один одного при владі.

Дож — глава Венеціанської чи Генуезької республік; обирався довічно.

Домен — спадкове земельне володіння короля.

Донжон — багатоповерхова вежа, основна замкова споруда.

Духовно-рицарські ордени — об’єднання рицарів, головною справою яких було боротися проти ворогів християнської віри; присягалися не одружуватися та жити в бідності.

Епідемія — масове поширення інфекційної хвороби.

Єпископ — духовний глава адміністративно-територіальної церковної одиниці — єпархії.

Єресь — релігійне вчення, що не визнавалося християнською церквою.

Єретик — поширювач єресі.

Ієрархія — система суворого підпорядкування нижчих сходинок влади вищим.

Іконоборство — релігійно-політичний рух, спрямований проти вшанування ікон.

Інвеститура — право призначати вищих духовних осіб.

Інквізиція — церковний суд.

Іслам — одна зі світових релігій; поширена в країнах Сходу, Азії, Африки.

Католицизм (католицька церква) — всесвітня церква; утворилася внаслідок поділу єдиної християнської церкви на західну і східну. Богослужіння провадиться латиною; на чолі церкви стоїть папа римський.

Комунальний рух — боротьба городян за самоврядування міст.

Коран — священна книга мусульман.

Куртуазія — правила рицарської поведінки.

Курфюрсти — князі Священної Римської імперії, за якими було закріплено право обирати імператора.

Лен — те саме, що фењд.

Лихвар — людина, яка позичає гроші під проценти.

Літопис — історичний твір, в якому події наводяться за роками, хронологічно.

Лорд — великий землевласник в Англії.

Магістрат — міська рада, орган управління міської комуни.

Мажордом — вища посадова особа при королях династії Меровінгів.

Мечеть — мусульманський храм.

Міжусобні війни — війни між феодалами за землю і владу.

Міняло — людина, яка за певну платню обмінює гроші.

Місіонер — проповідник християнства.

Містика — релігійне вчення, що передбачає безпосереднє спілкування з Богом.

Монархія — одноосібна вища державна влада, що передається переважно спад­ково.

Монастир — місце проживання ченців, відділене стінами від зовнішнього світу.

Монах — член релігійної громади, який дав обітницю вести аскетичне життя.

Мусульманин — людина, яка сповідує іслам.

Натуральне господарство — тип господарства, за якого продукти праці виробляються тільки для задоволення потреб господаря, а не для продажу.

Оброк — плата залежних селян феодалам; буває продуктовою або грошовою.

Паломництво — подорож віруючих до святих місць.

Панщина — обов’язкові роботи селянина на землі феодала.

Папа римський — глава католицької церкви.

Папська область — територія держави папи римського в Середній Італії, що проіснувала до другої половини ХІХ ст.

Парламент — вищий законодавчий орган влади в деяких державах.

Патриціат — міська верхівка.

Патріарх — глава православної церкви.

Повинності — обов’язкові примусові роботи селян на свого феодала — оброк, панщина тощо.

Ратуша — будинок, у якому розташовувались органи міського самоврядування.

Реконкіста — відвоювання народами Піренейського півострова територій, захоплених арабами.

Реформи — зміни, перетворення якихось сторін життя.

Саги — героїчні пісні вікінгів.

Сеньйор — старший землевласник, феодал; господар стосовно своїх васалів.

Собор — 1) великий християнський храм; 2) збори вищого духівництва в межах однієї країни або всієї церкви для вирішення важливих питань.

Стани — великі групи людей, які відрізняються своїми спадковими правами та обов’язками, місцем у суспільстві.

Станова монархія — державний устрій, за якого влада правителя обмежується станово-представницькими органами (парламентом, рейхстагом, кортесами, сеймами тощо).

Судебник — збірник законів.

Султан — титул монарха в деяких країнах Сходу.

Схизма — розкол християнської церкви.

Таборити — представники радикальної течії гуситського руху.

Титул — почесне звання, пов’язане з тим чи іншим земельним володінням (герцог, граф, барон тощо).

Турнір — рицарські поєдинки.

Унія — об’єднання, союз.

Феод — спадкове земельне володіння, що його сеньйор дарував васалові як плату за службу.

Феодал — господар феоду.

Феодальна роздробленість — розпад держави на незалежні князівства.

Фібула — металева застібка, зроблена за зразком англійської шпильки.

Фреска — живописний твір, виконаний водяними фарбами на сирій штукатурці.

Халіф — наступник Мухаммеда, титул правителя і водночас духовного глави мусульман.

Хартія — документ, в якому були записані правила і норми суспільного життя.

Хрестові походи — війни європейських феодалів, підтримані католицькою церквою, під гаслом визволення від мусульман християнських святинь у Палестині.

Хрестоносці — учасники хрестових походів. Звичайно нашивали на одяг зображення хреста як відзнаку своїх добрих намірів.

Хроніка — історичний твір, який містить щорічні й докладні записи подій, що відбуваються.

Централізована держава — країна, що управляється з одного центру, зазвичай королем.

Церква — об’єднання, організація віруючих, яка керує їхнім релігійним життям.

Цехи — союзи ремісників однієї або споріднених спеціальностей.

Чернечі ордени — організації ченців, підпорядкованих єдиному центрові та власному статутові.

Шаріат — збірник мусульманського права.

Шедевр — виріб, який мав виготовити підмайстер, аби скласти іспит на майстра.

Шерифи — королівські чиновники у графствах Англії.

Шляхта (від давньонімецького “шлахт” — рід, порода) — привілейований суспільний стан у феодальних державах (Польща, Литва, Чехія), представники якого мали “благородне” (рицарське) походження.

Яничари — турецька піхота. Формувалася переважно з християн, які ще дітьми потрапили в полон.

Ярлик (тюркською “указ”) — грамота золотоординських ханів, що давала право на правління князівствами або окремими областями.

Ярмарок — щорічний торг.