Чому Америка?

У 1507 році німецький картограф і географ Мартін Вальдземюллер назвав новий, недавно відкритий континент Америкою на честь Амеріго Веспуччі, дослідника Нового світу. 






Це карта 1507 року, створена Мартіном Вальдземюллерем; одна з найважливіших за всю історію картографії. Бібліотека Конгресу придбала її у 2008 році, оскільки на ній було вперше з’явилася назва «Америка». Це є свідоцтвом про народження Америки. Історики досі сперечаються, чому німецький картограф вирішив назвати нові землі на честь дослідника Амеріго Веспуччі, замість Христофора Колумба, який насправді відкрив Америку. Джон Геслер має свою версію.

"Так, Америку відкрив Колумб, але Веспуччі розрекламував її решті світу", - додав Джон Геслер. На відміну від Колумба, який думав, що відкрив лише новий шлях до Індії, Веспуччі розумів, що перед ним цілковито новий континент та активно рекламував свої подорожі.

Завдання для Даші

Завдання І

1.Розташуйте факти із життєпису Івана Богуна у правильній послідовності:

А. герой Берестецької битви

Б. учасник походу Павла Тетері на Лівобережну Україну

В. в’язень фортеці Мальборк (Мерієнбург)

Г. керівник (разом із Семеном Височаном) оборони Вінниці         

2.Розташуйте назви історико-географічних об’єктів, де відбувалося підписання різносторонніх угод періоду Руїни у хронологічній послідовності, вказуючи дати:

А. Бахчисарай

Б. Андрусово

В. Слободищі

Г. Гадяч

Д. Глухів                                

3. Викресліть зайве у кожному рядку, поясніть ваш вибір:

1.Битва біля Пуатьє, спалення Ж. Д’Арк, битва при Кресі, битва під Бувіном, битва під Азенкуром.

2.Загибель Святополка, будівництво Софійського собору, облога печенігами Києва, заснування Володимиром  Великим м. Переяслава, повстання древлян, вбивство князя Ігоря.

3.Хортицька, Азовська, Чортомлицька, Олешківська. Задунайська.

4.Спаський собор у Чернігові, дзвіниця собору Святої Софії у Києві, Богоявленська церква Братського монастиря, приміщення Києво-Могилянської Колегії, Вознесенський собор у Переяславі.

5.Повстання  під проводом М.Жмайла, під проводом К.Косинського, під проводом Т.Федоровича, козацьке повстання П.Павлюка, Я.Острянина.

6.«Апостол», «Буквар», «Пересопницьке Євангеліє», «Адельфотес», Острозька Біблія.

7.Хадж, джихад, газават, талмуд, шаріат.

4.З поданого переліку країн та грошових одиниць складіть комбінації у вигляді літер та цифр

А) Іран (Персія); Б) Арабський халіфат;  В) Русь; Г) Візантійська імперія;                Д) Німецькі князівства; Е) Римська імперія; Є) Стародавня Греція;                                Ж) Венеція; З) Японія;  И) Іспанія;  І)Флоренція

1) марка, пфеніг, геллер, талер; 2) денарій, солід, сестерцій, асс;                                3) флорин; 4) гривна, куна, рєзана, векша, вивериця; 5) драхма; 6) реал;                  7) дукат;   8) дірхеми;  9) драхма, обол;  10) ієна;  11) солід, міліарій.

Завдання ІІ

Історики по-різному оцінювали палку натуру Свидригайла. Так, Н.Полонська-Василенко вважала, що князь не виявляв ні адміністративних здібностей, ні послідовності в справах. Загадкою залишається те, що привертало до нього увагу князів та викликало довіру. М.Грушевський зазначав, що Свидригайло просто не мав щастя на полі битви й у політиці, але князі та бояри вірили йому, йшли заради його нездійснених планів на плаху. Історик І.Крип’якевич стверджував, що князь був людиною талановитою, але дуже неврівноваженою, навіть химерною, що й шкодило його діяльності.

Дайте власну оцінку діяльності Свидригайла.

Завдання ІІІ

         1. Після Чорної ради 1663 р. чернь вирізала старшину і шляхту. Гетьман Іван Самойлович відновив елітарну верхівку, створивши значне військове товариство.

Хто були його члени? Які пости займали? Які обов’язки виконували? Які права мали?

2.«Кто по латыни научился, тот с правого пути совратился» – яке ставлення до освіти й науки відображає ця приказка, поширена в Московії уXVI–XVII ст.? Порівняйте тогочасний стан розвитку

культури в  Московській державі та на Україні.

Зробіть висновок щодо перспектив приєднання України до Росії.  

Завдання ІV

1.    Поясніть значення понять, які виникають у період Середньовіччя: станова монархія, сюзерен, фільварок, удільне князівство, церковна десятина, воєводство, вотчина.

2.    Визначте, чим були викликані та які наслідки мали історичні події.

причини	дата	Історичні події	наслідки
		Встановлення влади литовських князів над Волинню, Поділлям, Київщиною, Чернігово-Сіверщиною, Переяславщиною
		Приєднання Галичини до Польщі
		Завоювання Московською державою Чернігово-Сіверської землі
		Національний та соціальний рухи на українських землях кінця ХV століття
		Укладання Кревської унії
		Перемога над Тевтонським орденом (Грюнвальдська битва)

Кому з цих історичних осіб, належать  вислови:

А) «На батьківщину в Афіни, в наш прекрасний град, повернув я багатьох на чужину проданих. Звільнив і тут, на милій батьківщині, рабів, тремтячих перед волею панів»?   (Солон)

Б)«Виносячи мені вирок, ви тремтите від жаху більше, ніж я, що йде на багаття».   (Дж. Бруно)

ЗавданняVІ

1.    Що означає принцип: «Чия влада, того й віра». Ким і коли його

було  проголошено.

(1555р., Аугсбурський релігійний договір, рівноправє між католиками та лютеранами, Карл V)

2.           Що відрізняло людей, які приблизно в один і той же час дістали прізвиська і «Англійський папа».

(«Женевський папа» – Жан Кальвін,засновник кальвінізму – одного з найрадикальніших рухів протестантизму. Прихильник реформаційних ідей Лютера й Цвінглі. «Англійський папа» – англійський король Генріх VIII, захисник католицької церкви. Він написав памфлет «На захист семи таїнств», спрямований проти Лютера.)

3.           Поясніть зміст вислову: «Польща тримається непорядком».

(ХVІ-ХVІІ ст. епоха потрясінь і занепаду в історії Речі Посполитої, яка тривала до середини ХVІІІ ст.)

4. Громадянська війна 1658 р. була наслідком політики І. Виговського чи владних амбіцій   М. Пушкаря та Я. Барабаша? Доведіть свою думку.

5. Які факти свідчать про поступальний розвиток української літератури впродовж першої половини ХVІІ ст.?

ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ТА ЮВІЛЕЇ 2017 РОКУ

Цього року на державному рівні відзначатимуться такі пам’ятні дати та ювілеї:

I. Відомих подій в Україні:

650 років з часу надання місту Галичу Магдебурзького права (1367);

330 років з дня обрання гетьманом України Івана Мазепи (25.07.1687);

200 років з часу заснування Рішельєвського ліцею в місті Одесі (травень 1817);

200 років з часу заснування державного закладу "Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського" (травень 1817);

180 років з часу виходу першого західноукраїнського альманаху "Русалка Дністровая", підготовленого діячами літературного гуртка "Руська трійця" (1837);

150 років з часу заснування Національного академічного театру опери та балету імені Тараса Шевченка в місті Києві (1867);

100 років з часу заснування Херсонського державного університету (1917);

100 років з часу утворення Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки Національної академії аграрних наук України (1917);

100 років з часу початку Української революції та з дня утворення Української Центральної Ради (17.03.1917);

100 років з часу заснування приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів "Миргородкурорт" (квітень 1917);

100 років з часу початку роботи Всеукраїнського національного конгресу, першого представницького форуму українського руху (19-21.04.1917);

100 років з часу утворення Першого українського полку імені Богдана Хмельницького та початку формування українських збройних сил (01.05.1917);

100 років з дня ухвалення I Універсалу Української Центральної Ради (23.06.1917);

100 років з дня утворення Генерального Секретаріату Української Центральної Ради - першого українського уряду (28.06.1917);

100 років з часу проведення Всеукраїнського з’їзду вільного козацтва в Чигирині (16-20.10.1917);

100 років з дня проголошення Української Народної Республіки III Універсалом Української Центральної Ради (20.11.1917);

100 років з часу заснування Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (грудень 1917);

100 років з часу проведення першого Курултаю кримськотатарського народу (09.12.1917, за старим стилем - 26.11.1917);

100 років з дня утворення Генерального Суду Української Народної Республіки (правонаступник - Верховний Суд України) (15.12.1917);

100 років з початку збройного опору Української Народної Республіки проти російської агресії (17.12.1917);

100 років з дня утворення Головної скарбниці Української Народної Республіки (тепер - Державна казначейська служба України) та Українського державного банку (тепер - Національний банк України) (22.12.1917);

80 років з часу заснування Донецького національного університету імені Василя Стуса (1937);

75 років з початку формування Української повстанської армії (1942);

70 років з часу заснування Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (жовтень 1947);

50 років з часу заснування Світового Конгресу Українців (1967);

50 років з часу заснування Національної бібліотеки України для дітей (1967);

50 років з дня заснування Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (13.01.1967);

25 років з дня передання останнім Президентом Української Народної Республіки в екзилі Миколою Плав’юком клейнодів Української Народної Республіки і грамоти про правонаступництво першому Президенту України Леоніду Кравчуку (22.08.1992).

II. Видатних особистостей:

250 років з дня народження Артемія Веделя (1767, за іншими даними - 1770-1808), композитора, хорового диригента, співака, скрипаля;

200 років з дня народження Михайла Петренка (1817-1862), поета-романтика;

1 січня - 160 років з дня народження Степана Ерастова (1857-1933), громадського і політичного діяча, мецената українського культурного руху на Кубані;

2 січня - 130 років з дня народження Миколи Чайковського (1887-1970), математика, педагога;

3 січня - 100 років з дня народження Юрія Митропольського (1917-2008), математика;

3 січня - 75 років з дня народження Анатолія Погрібного (1942-2007), літературознавця, письменника, громадського і політичного діяча;

4 січня - 180 років з дня народження Павла Житецького (1837-1911), філолога, педагога і громадського діяча;

5 січня - 180 років з дня народження Стефана Кульженка (1837-1906), друкаря і видавця, підприємця;

7 січня - 90 років з дня народження Ростислава Братуня (1927-1995), письменника, громадського і політичного діяча;

12 січня - 110 років з дня народження Сергія Корольова (1907-1966), вченого, конструктора космічних кораблів;

13 січня - 190 років з дня народження Миколи Бекетова (1827-1911), фізика, хіміка, засновника фізико-хімічного відділу при Харківському університеті;

13 січня - 140 років з дня народження Левка Мацієвича (1877-1910), інженера, авіатора, громадського і політичного діяча;

14 січня - 80 років з дня народження Євгена Гуцала (1937-1995), письменника, журналіста;

22 січня - 110 років з дня народження Миколи Лівицького (1907-1989), громадського і політичного діяча, Президента Української Народної Республіки в екзилі;

27 січня - 90 років з дня народження Олекси (Олексія) Тихого (1927-1984), правозахисника, політв’язня радянського режиму, поета, мовознавця, педагога, члена Української гельсінської групи;

1 лютого - 120 років з дня народження Євгена Маланюка (1897-1968), поета, мистецтвознавця, літературознавця;

12 лютого - 90 років з дня народження Олексія Ситенка (1927-2002), фізика;

17 лютого - 125 років з дня народження Йосипа Сліпого (1892-1984), предстоятеля Української греко-католицької церкви, архієпископа;

19 лютого - 170 років з дня народження Олександра Русова (1847-1915), земського статиста, етнографа, педагога, громадського і політичного діяча;

20 лютого - 130 років з дня народження Олександра Удовиченка (1887-1975), генерал-полковника Армії УНР;

25 лютого - 130 років з дня народження Леся Курбаса (1887-1937), режисера, актора, драматурга, публіциста, перекладача;

28 лютого - 160 років з дня народження Овксентія Корчак-Чепурківського (1857-1947), гігієніста та епідеміолога;

5 березня - 190 років з дня народження Леоніда Глібова (1827-1893), письменника, байкаря, видавця, громадського діяча;

10 березня - 150 років з дня народження Василя Омелянського (1867-1928), мікробіолога;

17 березня - 170 років з дня народження Федора Вовка (1847-1918), антрополога, етнографа, археолога;

19 березня - 140 років з дня народження Василя Доманицького (1877-1910), філолога, історика, фольклориста та бібліографа;

31 березня - 160 років з дня народження Бориса Срезневського (1857-1934), метеоролога і кліматолога, організатора метеорологічної служби в Україні;

5 квітня - 120 років з дня народження Романа Бжеського (1897-1982), громадського діяча, літературознавця, історика, журналіста, публіциста;

13 квітня - 130 років з дня народження Івана Кавалерідзе (1887-1978), скульптора, кінорежисера, драматурга;

6 травня - 110 років з дня народження Теофіла Коструби (1907-1943), історика, літературознавця, енциклопедиста;

15 травня - 160 років з дня народження Андрія Чайковського (1857-1935), письменника, юриста, громадського і політичного діяча;

16 травня - 200 років з дня народження Миколи Костомарова (1817-1885), історика, письменника, громадського і політичного діяча;

21 травня - 160 років з дня народження Миколи Пильчикова (1857-1908), фізика, винахідника;

30 травня - 130 років з дня народження Олександра Архипенка (1887-1964), скульптора та художника;

5 червня - 160 років з дня народження Володимира Підвисоцького (1857-1913), мікробіолога, патолога і ендокринолога;

7 червня - 130 років з дня народження Федора Лисенка (1887-1937), геолога;

8 червня - 170 років з дня народження Олександра Барвінського (1847-1926), громадського діяча, педагога, історика;

21 червня - 120 років з дня народження Юрія Кондратюка (справжнє ім’я та прізвище - Олександр Шаргей) (1897-1942), вченого-винахідника, розробника ракетної техніки і теорії космічних польотів;

30 червня - 110 років з дня народження Романа Шухевича (1907-1950), політичного та військового діяча, головнокомандувача УПА;

15 липня - 100 років з дня народження Миколи Дремлюги (1917-1998), композитора, громадського діяча, народного артиста України;

21 липня - 110 років з дня народження Олега Ольжича (1907-1944), письменника, науковця, політичного діяча;

29 липня - 200 років з дня народження Івана Айвазовського (1817-1900), живописця-мариніста;

29 липня - 130 років з дня народження Михайла Садовського (1887-1967), генерал-поручника Армії УНР;

12 серпня - 140 років з дня народження Олександра Грушевського (1877-1943), історика, літературознавця, етнографа;

23 серпня - 150 років з дня народження Осипа Маковея (1867-1925), письменника, критика, публіциста, громадського діяча;

23 серпня - 170 років з дня народження Іллі Шрага (1847-1919), державного, громадського і політичного діяча, адвоката;

8 вересня - 120 років з дня народження Івана Борковського (1897-1976), археолога;

25 вересня - 85 років з дня народження Анатолія Солов’яненка (1932-1999), співака, громадського діяча, Героя України, народного артиста України;

16 жовтня - 110 років з дня народження Петра Григоренка (1907-1987), генерал-майора, правозахисника, політв’язня радянського режиму, члена Української гельсінської групи;

24 жовтня - 150 років з дня народження Миколи Біляшівського (1867-1926), етнографа, археолога, музейника, громадського діяча;

4 листопада - 130 років з дня народження Олександра Неприцького-Грановського (1887-1976), зоолога, ентомолога;

7 листопада - 160 років з дня народження Дмитра Багалія (1857-1932), історика і громадського діяча;

8 листопада - 130 років з дня народження Дмитра Вітовського (1887-1919), державного і військового діяча, першого головнокомандувача Української Галицької Армії;

14 листопада - 140 років з дня народження Дмитра Антоновича (1877-1945), історика, мистецтвознавця, громадського діяча;

20 листопада - 300 років з дня народження Григорія (Георгія) Кониського (1717-1795), філософа, письменника, церковного діяча;

25 листопада - 100 років з дня народження Михайла Івасюка (1917-1995), письменника, літературознавця, фольклориста, педагога, громадського діяча;

3 грудня - 140 років з дня народження Степана Рудницького (1877-1937), вченого, основоположника української географічної науки;

13 грудня - 140 років з дня народження Миколи Леонтовича (1877-1921), композитора, збирача музичного фольклору;

17 грудня - 140 років з дня народження Данила Щербаківського (1877-1927), етнографа, археолога, музейного діяча;

18 грудня - 125 років з дня народження Миколи Куліша (1892-1937), письменника, драматурга;

24 грудня - 80 років з дня народження Вячеслава Чорновола (1937-1999), державного, громадського, політичного діяча, журналіста, народного депутата України першого - третього скликань, одного з лідерів українського правозахисного руху, багаторічного лідера Народного Руху України, Героя України;

31 грудня - 125 років з дня народження Михайла Семенка (1892-1937), поета.

III. Днів пам’яті:

80 років з дня початку "Великого терору" в Україні (05.08.1937);

75 років з часу початку примусового вивезення населення України в Німеччину (остарбайтерів) (січень 1942, день пам’яті - 18.01.2017);

70 років з часу проведення польською владою акції "Вісла" - примусових депортацій українців з українських етнічних земель Лемківщини, Надсяння, Холмщини та Підляшшя (28.04.-12.08.1947, день пам’яті - 28.04.2017);

70 років з дня проведення радянськими карально-репресивними органами операції "Захід" - масової депортації населення Західної України до Сибіру (21.10.1947).

Портрети історичних персоналій

Для Даші

1. Які з перелічених фактів(подій) можуть бути використані для характеристики доби розквіту Київської Русі? 

А. Укладення Нестором «Повісті минулих літ»;

Б. Спорудження Софійського та Спасо-Преображенського соборів у Києві і Чернігові;

В. Похід князя Ігоря Святославовича проти половців;

Г. Укладення першого збірника законів «Руська правда»;

Д. Знищення Хозарського каганату князем Святославом.

  2.Історію якої держави сучасні французькі, італійські і німецькі школярі вчать як вітчизняну? Охарактеризуйте цю державу 5-ма реченнями. 

 3.Установіть хронологічну послідовність подій: 

А. Аугсбурзький релігійний мир;

Б. Виступ М. Лютера проти продажу індульгенцій;

В. Поява програми «12 статей» у Німеччині;

Г. Створення «Товариства Ісуса».

 4.. Установіть хронологічну послідовність: 

А. Укладення Тордесільяського договору;

Б. Створення Ордену єзуїтів;

В. Перша навколосвітня подорож;

Г. Відкриття Америки Х. Колумбом.

 5.Які з перелічених фактів (подій) можуть бути використані для характеристики ситуації в Правобережній Україні доби «Руїни»? 

А. Ініціювання І. Виговським Гадяцького договору;

Б. Укладення Ю. Хмельницьким і московським урядом Переяславських статей;

В. Прийняття турецького протекторату гетьманом Петром Дорошенком;

Г. Чорна рада в Ніжині;

Д. Укладення між Османською імперією і Річчю Посполитою Бучацького договору.

 6. Установіть відповідність: 

1. К. Розумовський                         А. Опришківський рух

2. І. Гонта                                        Б. Останній гетьман України-Гетьманщини

3. В. Баюрак                                   В. Правління гетьманського уряду

4. П. Калнишевський                      Г. Коліївщина

                                                        Д. Останній кошовий Запорізької Січі