Методична робота

АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

УЧНІВ  НА  УРОКАХ  ІСТОРІЇ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ ІКТ

Сучасний процес навчання історії характеризується все більш широким застосуванням в ньому комп’ютерних технологій.

Під комп’ютерними технологіями навчання розуміють сукупність методів, форм і засобів навчання, які базуються на використання сучасних комп’ютерних засобів і спрямованих на ефективне досягнення поставлених цілей навчання в даній навчальній області.

Поєднуючи в собі вартості багатьох традиційних інформаційних технологій, комп’ютерні технології дозволяють істотно оптимізувати процес навчання історії. Він може стати більш цікавим, емоційно насиченим, динамічним і наочним; комп’ютерна технологія також здатна індивідуалізувати і диференціювати учбовий процес; реалізувати його творчий характер, організувати гнучке управління учбовою діяльністю, інтенсифікувати і активізувати навчання.

Крім цього, комп’ютерні технології дають можливість на якісно новому рівні вивчати різні курси історії. Вони надають інформацію в зручній для учнів формі – у вигляді графіків, таблиць, діаграм, екранних картинок, а також для статичної оцінки історичних фактів і проведення порівняння різних об’єктів за якимось параметром.

Виконуючи функцію інформативного супроводу історії, комп’ютер здатний істотно полегшити процес оволодіння учнями як репродуктивними уміннями, так і загально логічними (систематизацією, класифікацією, аналізом і синтезом), а також рефлексивними (умінням опрацювати статистичні дані, здійснювати збір, упорядкування і аналіз інформації).

Комп’ютер відкриває широкі можливості і для побудови моделей історичних процесів.Одним із найбільш ефективних методів удосконалення загальноосвітнього процесу у контексті викладання в навчальних закладах є використання учбових мультимедіапродуктів, а також доступ до інформації завдяки використанню глобальних комп’ютерних мереж, і в першу чергу мережі INTERNET.

У поєднанні з традиційними і різноманітними інноваційними методами навчання глобальні комп’ютерні мережі і телекомунікації сприяють реалізації принципу розвиваючого навчання, оскільки застосування їх у загальноосвітньому процесі спрямоване на:

-широке спілкування і зближення учасників телекомунікаційних проектів.

-контакти з іншими культурами.

-використання дослідницьких методів, індивідуальних, парних, групових, самостійних видів діяльності.

-розвиток гуманітарної освіти.

У сучасній школі комп’ютер на уроках історії може відігравати велику роль:

-          швидко перевіряти знання учнів за допомогою тестів;

-         показувати відео фрагменти з метою подальшого обговорення, систематизації узагальнення отриманої навчальної інформації;

-         показувати графічне зображення карти з подальшою мультимедійною обробкою інформації, яка дає змогу учневі вільно орієнтуватися в просторі історичних подій, об’єднувати текстову, фото -, відео та іншу інформацію.

На уроках історії України використовую матеріали «Електронного атласу з історії України». Даний посібник включає в себе матеріали усіх уроків згідно навчальної програми, зокрема, документи, схеми, таблиці, карти, анімаційні, аудіо та відео матеріали. Так, при вивченні теми «Київська держава за часів правління Володимира Великого», завдяки анімаційним матеріалам учні побачили напрямки реформ Володимира Великого, карту, де зазначено розширення Київської Русі. Відео матеріал дає можливість побачити сучасний вигляд пам’ятника Володимиру Великому.

Відеоматеріал до наступного уроку ознайомлює учнів з виглядом Софіївського собору, Золотих воріт. Історичні джерела дають відомості про напрямки внутрішньої та особливості зовнішньої політики Ярослава Мудрого. Щоб активізувати діяльність учнів, ставлю перед ними завдання. Наприклад, після прослуховування аудіо матеріалу відповісти на питання, скласти план чи схему. Після перегляду ілюстрації порівняти вигляд Києва за князя Володимира Великого і Ярослава Мудрого.

Позитивними є, зокрема, наявність ілюстрацій, відеоматеріалів. Завдяки творчому підходу можна оптимально використати час, відведений на вивчення нового матеріалу, а також швидко і ефективно перевірити знання з кожної теми.

Широко використовую засоби мультимедіа при роботі з учнями в класі, де бракує карт, сучасних наочних посібників. З цією метою використовуюІнтернет, створюючи презентації для уроків. Так при вивченні теми «Культура ХIХ століття» з всесвітньої історії на комп’ютері учні мають змогу подивитися репродукції картин художників, портрети поетів письменників, послухати уривки музичних творів, переглянути портрети вчених і винахідників.

Перед переглядом фільму та слайдів ставлю завдання на порівняння, вибрати найсуттєвіше, написати відгук та інше.

Таким чином, завдяки творчому підходу, засоби мультимедіа можуть суттєво активізувати пізнавальну діяльність учнів, розвинути інтерес до уроків історії, піднімуть результативність роботи учнів на уроках.

Педагог повинен не тільки упевнено володіти комп’ютером, знати зміст уроку, а й вести його у відповідному темпі, невимушено, постійно залучаючи до пізнавального процесу учнів, бути віртуозом-менеджером з організації різних видів діяльності учнів під час уроку. Необхідно продумати динаміку змін ритму й темпу уроку, різноманітні форми навчальної діяльності, поміркувати над тим, як витримати у разі необхідності паузу, як забезпечити позитивний емоційний фон уроку.

Практика показує, що завдяки мультимедійному супроводу занять педагог економить до 30% навчального часу уроку порівняно з роботою біля класної дошки. Йому не доводиться думати про те, чи вистачить місця на дошці, про якість крейди, про те, чи зрозуміло все написано. Виграючи додатковий час, учитель має можливість збільшити насиченість уроку, збагатити його новим змістом.

Одна з найістотніших змін в структурі освіти може бути охарактеризована як перенесення центру ваги на увагу саме до навчання. Це не звичайне «натаскування» учнів, на екстенсивне збільшення обсягу знань, а творчий підхід до навчання всіх учасників освітнього процесу, і насамперед його основного традиційного тандему «вчитель – учень». Співпраця учнів і педагогів, їх взаєморозуміння є найважливішою умовою роботи. Необхідно створити атмосферу взаємодії та взаємної відповідальності. Саме наявність високої мотивації всіх учасників освітньої взаємодії є головною умовою позитивного результату мультимедійного уроку.

Використання аудіовізуальних та мультимедійних

засобів на уроках історії різних типів

Одним із пріоритетних напрямків державної політики щодо

розвитку освіти є створення індустрії сучасних засобів навчання і виховання,

повне забезпечення ними навчальних закладів, запровадження

сучасних інформаційних технологій в освіті. Використання цих засобів

на уроках історії практикується досить давно, раніше якість

фото-аудіо-відеоматеріалів, їх нестача та неможливість відходу від класно-

урочної

системи не дозволяли вчителю використати аудіовізуальні засоби більш

ефективно і продуктивно.

При використанні аудіовізуальних та мультимедійних засобів вчитель

повинен орієнтуватись на особистість учня, на можливість кожного учня

окремо зрозуміти, осмислити і пояснити певну проблему, яка висувається

 вчителем за допомогою відеофільму, аудіозапису чи історичного документу.

 Це викликає певні труднощі,

 тому що не кожна дитина може це зробити. Тому досить ефективне в цьому

плані застосування різних форм організації навчання, починаючи від

колективної роботи, роботи в парах і групах до індивідуального навчання.

Це дає вчителю

можливість диференціації проблеми за рівнем розвитку учнів. Інтерактивні

технології створюють комфортні умови навчання , за яких кожен учень

 відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність.

Впровадження інтерактивної навчальної діяльності ставить перед вчителем

наступні завдання:

  -враховувати індивідуальні особливості кожного учня;

-    навчати школярів співпраці у виконанні групових завдань;

-           формувати комунікативні вміння учнів;

-           формувати рефлексивні компоненти навчальної діяльності: планування,

аналіз,    контроль, оцінку;

-           стимулювати моральні переживання взаємного навчання.

-           Використання аудіовізуальних та мультимедійних засобів на уроках різних

типів – таких як комбінований, урок-лекція, урок-семінар і особливо на

нестандартних уроках (інтегрований, рольова гра, урок-КВК, урок “Брейн-ринг”,

“Що? Де? Коли?, “Щасливий випадок” та інші ) і виховних заходах дають

можливість вчителю найбільш повно  врахувати особливості, інтереси, нахили,

здібності кожного учня. Безумовно в кожному нестандартному уроці є

елементи традиційних уроків – сприймання нового матеріалу, його засвоєння,

осмислення, узагальнення, застосування, але в незвичайних формах.

        Ознайомлення учнів з новими документальними і художніми фільмами,

робота з персональним комп’ютером тощо надає можливість вчителю зробити

свої уроки більш цікавими, насиченими і продуктивними. Демонстрування

відеоматеріалів викликає

 інтерес учнів, виникає досить стійка мимовільна увага, що обумовлена

яскравістю, динамічністю, розмірами та контрастністю зображення, звуковим

супроводом тощо.

 Саме цим пояснюється міцне запам’ятовування учнями окремих, найбільш

яскравих, емоційно насичених кадрів. Утворюються передумови до формування

чітких уявлень, свідомого

та глибокого засвоєння знань.

Необхідність використання аудіовізуальних та мультимедійних засобів

на уроках історії України та всесвітньої історії є очевидною , і кожен творчий

вчитель повинен застосовувати цю  технологію.

Пропоную наступну роботу, спрямовану на підвищення рівня якості сучасного

уроку історії через використання засобів новітніх освітніх технологій.

Документальні матеріали

Фільми мають бути розподілені за темами для кожного уроку. Потрібно

вибирати окремі фрагменти, які не повинні заважати вчителю і учням у процесі

проведення уроку. Кожен документальний фільм має автора з своїми поглядами,

тому вчителю потрібно чітко відбирати відеоматеріал так, щоб учень міг самостійно

 робити висновки. З всесвітньої історії фільми каналу “Discovery” мають

найбільш ефективну побудову, особливо фільми з історії стародавньому світу (6 клас).

 Такі серіали як “Загублені скарби стародавніх цивілізацій” вміщують короткі

нариси по окремих

країнах стародавнього світу – Єгипту, Греції, Китаю, Індії, Межиріччю, Риму і т.д.

 Для учнів 6 класу в цих фільмах досить цікаво і змістовно розповідається про певні

 події,

які відбувались в історії людства. Після таких фільмів учень більш яскраво уявляє собі

про що буде говоритись на уроках в подальшому. В 6-х класах доцільно показувати

 такий фільм повністю перед вивченням певної теми, а потім в процесі

навчання використовувати уривки з фільму на різних етапах уроку.

Більшість документальних фільмів побудовані

на архівних матеріалах, інтерв’ю сучасників та учасників подій і можуть

 розглядатись в якості відеоматеріалів, які дозволяють наблизитися до вирішення

завдання формування дослідницьких навичок учнів. Однак, супроводжуючі ці

фільми коректні, вивірені коментарі містять, як правило, готові оцінюючі

твердження і висновки, які не

дозволяють учням, повністю побудувати власні висновки і виступити в якості

самостійних дослідників минулого. Тому доцільно використовувати в даному

випадку елементи інноваційної технології Ю.Троїцького (навчання без підручника).

Переглядаючи певний відеоматеріал, учень може перевірити його за

історичними документами, архівними дослідженнями і зробити самостійно

висновки. Документальні фільми з історії України мають ще більше недоліків, як технічних, так і змістовних. Найбільш доцільним на

уроках історії України в 5-11 класах є використання 15-хвилинних фільмів

з серії “Невідома Україна” та “Золота підкова”.

Художні фільми

Художні фільми теж є одним з найбільш цікавих засобів навчання, але

тривалість художнього фільму не дає можливості вчителю показати його

повністю на уроці та і немає такої потреби. Більш доцільно зробити окремі

відеофрагменти з фільму, які яскраво відображають тему чи подію

(“Вогнем і мечем”, “Жанна д’Арк” та інші). Використання художніх фільмів

найбільш продуктивне на нестандартних уроках ( урок-рольова гра, “Що? Де?

Коли?” і т.д.).

Аудіоматеріали

Використання аудіоматеріалів є необхідним і досить цікавим.

На мою думку, використання аудіоматеріалів найбільш ефективно при

вивченні тем з культури.

Вчитель повинен скласти і записати матеріал за темами. Наприклад. музика

Відродження, музика народів Сходу та ін. Аудіоматеріал не повинен заважати

вчителю та учням, не бути “фоном” уроку, а навпаки, повинен доповнювати

навчальний процес.

Комп’ютерна мультимедія

Особливої актуальності останнім часом у галузі освіти набувають проблеми

розробки й впровадження комп’ютерно-інформаційних, зокрема,

мультимедійних технологій навчання. Мультимедійні програми можуть

забезпечити принципово нову якість: обмін інформацією між учнем і технічною

системою проходить у діалогічній формі, сама комп’ютерна технологія забезпечує

нові можливості щодо організації паралельного  навчання і контролю знань, надає

реальну можливість практичного впровадження індивідуалізованого навчання. Форми

практичного використання мультимедійних програм можуть бути

найрізноманітнішими. Мультимедійні матеріали можуть використовуватися

перед вивченням навчального матеріалу як вступ до теми ( зорова, слухова або

зорово-слухова опора для здійснення пошукової діяльності, подальшого засвоєння

учнями знань), як матеріал для

самостійного опрацювання навчальної інформації, як засіб контролю та

самоконтролю якості і повноти знань учнів тощо. На початку ХХІ ст. з’явилась

 велика кількість навчальних компакт-дисків з

історії (“Стародавня Греція”, “Стародавній Єгипет”, “Римська імперія у війнах”,

“Світ у війнах” та інші), які доцільно використовувати на уроках. Якщо учні

впевній мірі володіють комп’ютером, то вчителю доцільно проводити інтегровані

уроки в комп’ютерному класі. Наприклад, при вивченні теми “Стародавня Греція”

 учню

надається можливість побачити схеми битв, побут, культуру, політичну структуру

 країни завдяки навчальному диску, на якому є ряд тестових завдань.

Використовувати комп’ютер можна при залікових та підсумкових атестаціях за наявністю учбових

програм-тестів.

Робота з історичним текстом

Використання новітніх технологій на уроках історії буде ефективніше,

коли вчитель застосовує роботу з історичним текстом. Ця технологія

являє собою модель навчання історії, побудовану на дослідженні текстів з

 подальшим творчим їх використанням учнями і розвитку творчого та

історичного мислення.

 Учасники навчального процесу, учень та вчитель, виступають як рівні. А навчання –

то їх спільна діяльність, результатом якої є створення учнями власної версії

історичної події. Навчання за цією технологією складається із завершених

циклів-тем. Кожній темі відповідає комплекс проблем, які вирішують учні

під час її вивчення. Застосування аудіовізуальних засобів при цьому просто

необхідне. Наприклад, вивчаючи тему

“Столітня війна” ( 7 клас), учням пропонуються тексти з хрестоматії та уривки

фільму “Жанна д’Арк”, які відповідають тексту. Учні, ознайомившись з текстом і

відеоматеріалом, обговорюють їх, інтерпретують у власному розумінні, роблять

 певні висновки. Безумовно, повністю відмовитись від підручника недоцільно,

тому що не

кожну тему  можна вивчити за хрестоматійними та архівними текстами, і не кожен

учень може аналізувати історичні тексти і робити самостійні висновки. Крім того,

навчання без підручника має свої негативні сторони – фрагментарність знань,

 нестача коштів на роздрукування текстів і неможливість ознайомлення з текстами

 кожної теми.

Таким чином, використання новітніх освітніх технологій є необхідною

ланкою у роботі творчого вчителя у процесі підвищення якості сучасного

уроку історії.

Побудована таким чином робота дозволяє сформувати в учнів дослідницькі

 вміння і навички, сприяє розвитку учнівських життєтворчих компетенцій.

Застосування історичних карт за допомогою мультимедіа на уроках історії.
Нові стандарти шкільної освіти з історії  включають в себе цілий ряд умінь, які передбачають набуття школярами певних навичок роботи з медіатекстами, тобто повідомленнями засобів масової комунікації .
Зокрема , можна назвати наступні:
 -проводити пошук історичної інформації в джерелах різного типу;
-критично аналізувати джерело історичної інформації ( характеризувати авторство джерела, час, обставини і мети його створення ) ;
-аналізувати історичну інформацію, подану у різних знакових системах (текст, карта, таблиця, схема, аудіовізуальний ряд) ;
-розрізняти в історичній інформації факти і думки, історичні описи та історичні пояснення ;
-брати участь у дискусіях з історичних проблем, формулювати власну позицію з обговорюваних питань , використовуючи для аргументації історичні відомості
Особливу увагу хочеться приділити використанню історичних карт за допомогою мультимедіа.
Основна мета картографічних завдань в шкільних курсах історії - сприяти формуванню уявлень про історичне просторі , навчаючи школярів користуватися історичними картами.
Карта - зменшене узагальнене зображення поверхні Землі (або її частини) на площині. Людина створювала карти з найдавніших часів, намагаючись наочно уявити взаємне розташування різних ділянок суші і морів. Працюючи з картою можна використовувати завдання різного виду складності , надати діяльності учнів різний характер:
-відтворюючий ;
-перетворюючий ;
-творчий.

ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЇ  СКРАЙБІНГУ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНО-СВІДОМОЇ ТА СОЦІАЛЬНО-АДАПТОВАНОЇ ОСОБИСТОСТІ

Одним із елементів громадянського суспільства, визначальною рисою його зрілості є гарантована свобода доступу до інформації. «Хто володіє інформацією, той володіє світом», – говорив прем’єр-міністр Великобританії Вінстон Черчіль. Сьогодні інформація є стратегічним ресурсом розвитку суспільства.

Ми стоїмо на порозі необмежених можливостей використання комп’ютерів на уроках. Інформаційно-комунікаційні технології дозволяють педагогу виконувати роботу швидко, якісно й ефективно. Для школи це означає зміну пріоритетів. Для вчителя провідною стає мета утвердити в учня прагнення вчитися, розвинути інноваційну особистість, яка стане конкурентоспроможною у час інформаційно-комунікаційних технологій, сформувати патріотичну свідомість школяра. Втрата частиною учнів мотивації до навчання й зацікавленості у власних результатах є болючою проблемою сьогодення. Як же зацікавити школярів навчанням?

Одним із шляхів пробудження інтересу до предмету є використання у навчально-виховному процесі інтернет-технологій, наприклад, відео-презентації у техніці скрайбінг. Моя ідея полягає в тому, що, використовуючи інтернет-технології при викладанні історії, потрібно сприяти розвитку національної свідомості та патріотизму, формуванню активної громадянської позиції школярів.

За інноваційним потенціалом досвід носить інтегрований характер, оскільки передбачає проникнення одних сучасних педагогічних технологій та методик в іншу, спрямованих на формування національної свідомості інноваційної особистості. Це дає можливість самостійно інтерпретувати різні підходи до організації навчального процесу, а не зупинятися на одній технології.

 Методика «Скрайбінг».

Скрайбінг – новітня техніка презентації (від англ. «scribe» – створювати ескізи або малюнки), винайдена британським художником Ендрю Парком. Інформація подається через малюнок, створений на дошці або папері, і  супроводжується розповіддю («голос за кадром») про те, що відтворюється. Створюється «паралельний ефект». При перегляді скрайб-ролика працює як зорова, так і слухова  пам’ять, а при його створенні розвиваються уява і мислення. Створення скрайбінгу можна віднести до продуктивних технологій навчання.

      Нова техніка презентації має і плюси, і мінуси. До плюсів можна віднести: оригінальність, лаконічність, образність, продуктивність. Мінуси: технічні труднощі, наявність навичок малювання, трудомісткість процесу.

За манерою виконання скрайбінги бувають:

Ø мальовані – це коли малюють і знімають цей процес;

Ø аплікаційні – для створення презентації використовуються заздалегідь підготовлені фігури, малюнки, текст;

Ø змішані – поєднання малювання та викладання вирізок.

За використанням технології розрізняють:

Ø ручне малювання фломастером, зйомка даного процесу на веб- або відеокамеру, використання мікрофону, монтаж, накладання звуку;

Ø використання спеціальних програм та серверів.

Онлайн-сервер PowToon дає можливість створити скрайб-ролик, використовуючи бібліотеки готових персонажей, загрузити і використати малюнки, накласти звук. Для цього необхідно зареєструватися (можна використати акаунт Google, Facebook чи Twitter). Готовий ролик можна одразу ж завантажити на Youtube.

І все ж таки ручна робота ціниться більше, хоча і потребує великих зусиль.

 Тематика скрайб-презентацій дуже різноманітна: відео на патріотичні теми, рекламні відеосюжети, повідомлення з теми, оживлення історичних подій, створення портретної характеристики  історичної особи. Час залежить від задумки, проте ідеальна тривалість скрайб-презентації від 5 до 9 хвилин.   Скрайбінг у школі можна використовувати на будь-якому уроці і на будь-якому його етапі: пояснення нового матеріалу, перевірка вивченого, узагальнення, рефлексія чи домашнє завдання. Важливо пам’ятати: головне не як малювати, а що.

Типи візуалізації :

Ø малюнки;

Ø піктограми;

Ø символи;

Ø ключові слова;

Ø схеми;

Ø діаграми.

      Скрайбінг може вміщуватися як на одному листку паперу, так і на декількох.

Алгоритм створення скрайбінгу:

Ø вибрати тему (повинна добре ілюструватися);

Ø створити команду, розподілити ролі (режисер-сценарист,  звукооператор, художник, диктор, монтажер);

Ø дібрати матеріал, проаналізувати його, скласти план;

Ø написати сценарій, розбивши його на кадри;

Ø створити ескізи та обговорити їх у команді;

Ø намалювати і зняти на камеру (телефон, планшет, фотоапарат);

Ø скачати відео на комп’ютер і здійснити монтаж, накласти звук, титри в одному із відео редакторів (Windows Movie Maker, Nero, Киностудия Windows Live тощо);

                                      

                                    Навчальний проект

                                       Етапи роботи

Метод проектів  – це сукупність засобів, дій учнів в визначеній послідовності для досягнення поставленої задачі – розв’язання певної проблеми, значущої для учнів та оформленої в вигляді деякого кінцевого продукту.

Метод проектів - це система навчання, гнучка модель організації навчального процесу, орієнтована на творчу самореалізацію особистості, розвиток її можливостей у процесі створення нового продукту під контролем учителя, шляхом самостійних, колективних, інтерактивних дій учнів і обов’язкових презентацій результатів роботи

Навчальний проект це – сукупність завдань для учнів, проблеми, які потрібно вирішити, пошук способів їх вирішення, організація форм взаємодії учнів з учителем і один з одним, а також, аналіз отриманого результату.

Метод проектів - це система навчання, гнучка модель організації навчального процесу, орієнтована на творчу самореалізацію особистості, розвиток її можливостей у процесі створення нового продукту під контролем учителя, шляхом самостійних, колективних, інтерактивних дій учнів і обов’язкових презентацій результатів роботи

Робота над проектом – це творча праця учня на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів.

Проектну технологію науковці часто визначають як модель особистісно орієнтованого навчання. Це зумовлено тим, що в центрі проектної технології як певної системи завдань і методів взаємодії учителя й учнів знаходиться учень як рівноправний суб’єкт такої взаємодії. Проектна технологія передбачає систему взаємопов’язаних завдань, які виконують учні.

Причому діяльність учнів має низку суттєвих ознак:

-      самостійна робота;

-      елементи дослідно-пошукової діяльності;

-      інтерактивна взаємодія учасників проекту;

-      наявність запланованого кінцевого результату у вигляді об’єкта                  

       проектування;

-     стабільний рівень навчання;

-      позитивна динаміка за показником «Якість знань»;

-      активізація пізнавальної діяльності;

-      підвищення мотивації до навчання;

 -     розвиток навичок оціночної (самооціночної) діяльності;

-     сформованість науково-дослідницьких навичок;

-     активна участь учнів в проектній діяльності та творчих конкурсах.

Метою проектного навчання є:                                                             

-         сприяння підвищенню особистої впевненості кожного учасника проекту;

-         розвиток комунікативних компетентностей;

-         забезпечення умов для розвитку критичного мислення учня;

-          формування та розвиток уміння пошуку шляхів вирішення проблеми;

-          розвиток в учнів дослідницьких умінь, спостережливості, уміння висувати гіпотези, узагальнювати.

  Але треба пам’ятати, що специфікою реалізації проектів в початковій школі є розуміння обмеження тематики, характеру і об'єму досліджень, що накладають вимоги вікової психології.

Для молодшого шкільного віку характерні ще:

·         невисокий загальний навчальний рівень;

·        низька сформованість наукового світогляду;

·        слабкий розвиток здібності до самоаналізу;

·         недостатня концентрація уваги;

·        надмірний об'єм інформації;

·     необхідність концентруватися на послідовності дій та «тримати в полі зору» розрізнені об’єкти.

    Тому, далеко не кожне дослідницьке завдання придатне для реалізації в початкових класах. Такі завдання повинні задовольняти певні вимоги, що зазначені в Державному освітньому стандарті, керуючись якими, можливо встановити загальні принципи проектування дослідницьких завдань учнів у різних областях знань та не нашкодити природному послідовному розвитку молодшого школяра.

Основні завдання проектної технології.

·        Не лише передати учням суму тих чи інших знань, а навчити здобувати ці знання самостійно, вміти застосовувати їх для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань.

·        Сприяти учневі у здобутті комутативних навичок , тобто здатності працювати у різноманітних групах, виконуючи всілякі соціальні ролі (лідера, виконавця , посередника тощо).

·       Розширити коло спілкування дітей, знайомство з іншими культурами, різними точками зору на одну проблему.

·        Прищепити учням уміння користуватися дослідницькими прийомами: збирати необхідну інформацію, вміти її аналізувати з різних точок зору, висувати різні гіпотези, уміти робити висновки.

   В ході обговорення, щодо питань організації та використання методу проектів у навчально-виховному процесі початкової школи, також розглянуто питання щодо формулювання завдань навчального проекту та запропоновано наступні етапи проведення проекту:

Початковий. Розробка основних ідей, констатація вивченості проблеми, збір та аналіз даних, обґрунтування актуалізації, формулювання гіпотези. Визначення проблеми.

Організація діяльності. Формування груп, розподіл обов'язків, планування роботи, розробка змісту етапів, визначення форм і методів управління і контролю, корекція з боку педагога.

Здійснення діяльності. Збір та обробка інформації з урахуванням теми, мети. Підготовка наочно-графічного матеріалу, розробка аудіо-відеоряду проекту. Контроль і корекція проміжних результатів, співвіднесення їх з метою, керівництво, координація роботи учнів. Розробка проектного продукту.

Презентація проектного продукту. Представлення і захист проекту в класі, на конференції і т.д. Зіставлення первісних цілей і результатів дослідження.

Оцінювання. Рефлексія.

В основу методу покладено ідею про спрямованість навчально-пізнавальної діяльності школярів на результат, який отримується при вирішенні тієї чи іншої практично чи теоретично значущої проблеми.

 Чому є доцільним використання можливостей ІКТ-технологій при навчанні за методом проектів?

• Інформаційні технології сприяють реалізації проектного методу на всіх його етапах. За допомогою комп'ютера та інформаційних технологій можна підготувати всі навчально-методичні матеріали проекту.

 • Упровадження проектної методики з використанням інформаційних технологій на уроках сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів, підвищує ефективність навчально-виховного процесу.

Використання мультимедійної презентації в проектній діяльності – демонстрація результатів роботи над проектом засобами представлення графічної інформації, схем, таблиць під час представлення результатів досліджень  перед  аудиторією.

Навчальні презентації можна класифікувати за дидактичними ознаками:учительські та учнівські.

При цьому учительські презентації призначені для:

1.Супроводу доповіді, виступу (текст, ілюстрування доповіді, відео);

 2.Узагальнення, представлення результатів діяльності учнів, наприклад для доповіді на педраді, методичній раді тощо;

 3.Постановки проблеми, створення пізнавальної мотивації учнів, колег тощо;

 4.Перевірки або самооцінювання знань чи вмінь, тобто тестові.

 5. Комбінована.

Учнівські мультимедійні презентації доцільно використовувати як для представлення результатів власних проведених досліджень, проектів, самостійної роботи, так і для виконання випереджуючих завдань, як засіб ознайомлення з новою інформацією.

Оприлюднення дослідження, особливо в наш час розвитку ІКТ, має вирішальне значення у всій проектній роботі. Вчитель і учні повинні із самого початку визначитися з тим в якій формі відбудеться демонстрація результатів дослідницької діяльності. Зазвичай групи учнів звітують виступаючи перед однолітками, вчителями, конкретизують і демонструють продукт та основні етапи реалізації проекту у вигляді презентації. Однак, результати та етапи реалізації проекту можуть бути представлені і у вигляді публікацій, тез, малюнків, фото, відео, які публікуються в Інтернеті (блозі, сайті, Вікі тощо), що надає можливість проаналізувати роботу різних груп, індивідуальну роботу, здійснити самооцінку, прокоментувати отримані результати  роботи.

 Проектна технологія як шлях до реалізації особистісно орієнтованого навчання

   Метод проектів - це система навчання, гнучка модель організації навчального процесу, орієнтована на творчу самореалізацію особистості, розвиток її можливостей у процесі створення нового продукту під контролем учителя, шляхом самостійних, колективних, інтерактивних дій учнів і обов’язкових презентацій результатів роботи

   Робота над проектом – це творча праця учня на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів.

   Проектна технологія дає відповідь на запитання, як (за допомогою яких методів, прийомів, засобів) досягти поставленої мети на певному уроці, визначаючи певну послідовність застосування різноманітних моделей особистісно орієнтованого навчання.

   Модель особистісно орієнтованого навчання – це самий короткий шлях від початкових умов до запланованих результатів. У змісті такої моделі закладено комплекс методів і засобів навчання, але головне місце в ній належить особистості учня. Саме учень повинен стати суб’єктом процесу пізнання. Тому методи й засоби навчання проектної технології повинні бути спрямованими на вирішення головної мети – розвиток особистості школяра через залучення його до проектної діяльності, що передбачає самостійну роботу над проектом.    Проектування починається з усвідомлення школярем теми і мети, визначення проблеми і завдань, над якими він буде працювати. Далі здійснюється ознайомлення учнів з загальною метою і провідною проблемою, оформленням задуму; розробляється організаційний план, робота за цим планом, підведення підсумків і аналіз виконаної роботи у вигляді письмового звіту.

   Вчителеві треба пам’ятати, що робота школяра має ґрунтуватися виключно на основі його особистого вибору, з урахуванням його інтересів. Традиційно учитель сам визначав, що саме потрібно знати учневі.. Отже, особистісно орієнтований підхід є своєрідним «пусковим механізмом» цього принципу. У проектному навчанні він реалізується так: учень має чітко усвідомлювати, що саме пізнає, для чого йому це потрібно (чи відповідає його інтересам?), де ці знання і вміння можна застосувати. А учитель визначає, який обсяг  знань необхідно викласти під час навчання проектуванню. Навчати здобувати ці знання, застосовувати їх дня розв’язання практичних завдань.

Характерною особливістю проектної технології є залучення учнів до спілкування і тим самим розвиток їхніх інтелектуальних і розумових здібностей. Тобто учитель має формувати в школярів уміння працювати в різноманітних групах, виконуючи різні ролі. Це може бути реалізовано через розв’язання певної проблеми – спочатку колективно, потім групою і з часом індивідуально, за допомогою різноманітних методів (від методів фантазування й «мозкового штурму» до теорії розв’язання винахідницьких задач). При цьому технологія проекту про що вже йшлося вище, передбачає інтеграцію знань і з різних галузей науки, техніки, творчості.

Отже, суть проектної технології – стимулювати інтереси учнів до певних проблем, що передбачають засвоєння певної суми знань, і показати практичне застосування цих знань через проектну діяльність, яка передбачає розв’язання низки проблем методами проектування.

Проектна технологія має відповідати основним критеріям:

-      системність (логічність усього процесу, взаємозв’язок його частин);

-      керованість (можливість діагностики досягнення цілей);

-      ефективність (технологія повинна гарантувати певні стандарти   

       навчання;

-      відтворюваність (можливість застосування в інших однотипних

       навчальних закладах іншими суб’єктами.                                      

   Для ефективного використання проектної технології обов’язковою є наявність постійного зворотного зв’язку, коригувань подальшої діяльності. Тому, з точки зору практичного впровадження проектної технології, суттєвим її елементом є таке планування або прогнозування навчальних і практичних результатів.

Вимоги, які висуває ця модель навчання до уроку:

-      планування результатів;

-      наявність техніко-технологічної проблеми, розв’язання якої потребує творчого пошуку (наприклад, розробка чи вдосконалення інструмента, пристрою або будь-якого іншого об’єкта технологічної діяльності);

-      наявність у структурі уроку мотивації та очікуваних результатів навчальної практичної діяльності учнів (слід наголосити, що учитель має формулювати очікуваний результаті не для себе, а для учнів);

-      розв’язання проблеми або виконання завдання має відбуватися за певною структурою (так, змістова частина проекту і повинна мати чотири етапи: організаційний (підготовчий), конструкторський, технологічний, заключний);

-      діяльність учнів має бути самостійною (індивідуальною, парною, груповою);

-      учні мають застосовувати творчі методи розв’язання (фантазування, зразків та ін.);

-      наявність рефлексії, тобто усвідомлення учнями здобутків на уроці, знань і вмінь.